Безпрецедентні тайванські навчання націлені на забуту цивільну оборону
Тайвань проводить наймасштабніші в історії навчання з військової та цивільної оборони. Вони моделюють як гібридний напад з боку КНР (так звані «сіро-зонні» переслідування), так і можливе повномасштабне вторгнення. Чотириденні навчання цивільної оборони включають евакуацію з громадських місць, обмеження руху транспорту та оповіщення про ймовірну повітряну атаку. Тренування відбуваються як у приватних, так і в публічних місцях, зокрема в міжнародних аеропортах. Участь є обов’язковою — за її ігнорування передбачено штраф до 150 000 нових тайванських доларів (приблизно 5000 доларів США або 108 000 чеських крон).
Протягом тривалого часу питання захисту цивільного населення від природних і воєнних загроз залишалося поза увагою влади. Згідно зі звітом 2023 року, лише близько 13% бюджету цивільної оборони було спрямовано безпосередньо на підготовку до кризових ситуацій.Тайбей витратив більшу частину коштів на проведення соціальних заходів, таких як новорічний бал. Багато укриттів не обладнані елементарними засобами безпеки й не пристосовані для тривалого перебування людей. Серйозною проблемою є старіння кадрів цивільної оборони: середній вік волонтерів перевищує 50 років, що ускладнює виконання фізично важких рятувальних операцій. Крім того, ефективність цивільної оборони підриває політизація: опозиційні сили блокують реформи, аби не провокувати Пекін, а представники правлячої Демократичної прогресивної партії часто уникають рішучих кроків через побоювання втратити підтримку виборців. Натомість дедалі активнішу роль у підготовці населення відіграють громадські ініціативи — некомерційні організації навчають першій допомозі, діям під час повітряних тривог та протидії дезінформації. Створення у 2021 році Національного мобілізаційного управління при Міністерстві оборони (國防部全民防衛動員署), а також безпрецедентний масштаб нинішніх навчань свідчать про те, що уряд Тайваню нарешті починає приділяти належну увагу раніше занедбаній системі цивільного захисту.
Джерела:
Focus Taiwan: Nationwide urban resilience drills set for July 15-18: MND
Taiwan Business Topics: Bolstering Taiwan’s Civil Defense
Domino Theory: Politicization of Civil Defense Weakens Taiwan’s Ability to Fight China
Незліченні зустрічі
У вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся в Пекіні з генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном. Візит відбувся в рамках саміту міністрів закордонних справ Шанхайської організації співробітництва (ШОС), яку часто критикують як «клуб авторитарних режимів» і як інструмент для Китаю та Росії з метою легітимізації своєї агресивної політики на міжнародній арені. Під час зустрічі у вівторок Сі Цзіньпін і Лавров підтвердили взаємну підтримку стратегічних і територіальних інтересів обох країн. Крім того, сторони узгодили плани майбутнього візиту президента Росії Володимира Путіна до Пекіна. Він має відбутися у вересні з нагоди святкування річниці закінчення Другої світової війни на Далекому Сході.
Про виняткову близькість між Москвою і Пекіном свідчить і той факт, що Сі Цзіньпін зустрічався з Путіним щонайменше 45 разів за час свого перебування при владі. Тим часом зусилля американської дипломатії налагодити прямий діалог з Китаєм залишаються безрезультатними. Президент США Дональд Трамп досі не зустрічався з Сі Цзіньпіном у межах свого другого терміну, хоча, за словами державного секретаря Марко Рубіо, така зустріч має відбутися вже цього року.
Джерела:
MoFA of the PRC: Xi Jinping Meets with Russian Foreign Minister Sergei Lavrov
The Diplomat: The Xi-Putin Summit: A Display of China-Russia Resilience on Victory Day
CNN: ‘High probability’ Trump and Xi will meet this year, Rubio says
Побудова імперії даних з новою цифровою ідентичністю
Цього тижня китайська влада офіційно запустила нову систему цифрової ідентифікації, яка має поступово централізувати та замінити наявну модель реєстрації під справжніми іменами, що раніше контролювалася приватними технологічними компаніями. У межах цієї системи кожному користувачеві буде присвоєно унікальний цифровий код для доступу до онлайн-сервісів в обмін на надання розширеного спектра персональних даних — зокрема, біометричної інформації, такої як скан обличчя. Формальною метою ініціативи є посилення захисту персональних даних і виключення посередників, однак нова система також створює передумови для значно жорсткішого й більш послідовного моніторингу цифрової активності громадян з боку держави або афілійованих структур. Разом із тим, зростає і стурбованість щодо кібербезпеки. Пригадується, зокрема, масовий витік даних із поліцейської бази в Шанхаї у 2022 році, який торкнувся інформації про понад мільярд осіб. Цей інцидент демонструє ризики, пов’язані з концентрацією чутливої інформації в централізованих системах.
Останніми роками Китай підняв дані до рівня ключового економічного активу, прирівнявши їх до традиційних факторів виробництва — землі, праці та капіталу — у руслі марксистської економічної теорії. Місцеві органи влади створили платформи для обміну даними, що дозволяють монетизувати їх і забезпечувати обіг між державними установами, державними підприємствами та приватним сектором. Така модель централізації відкриває нові можливості для прискореного розвитку штучного інтелекту — зокрема, завдяки майже необмеженому доступу до великих масивів інформації. На відміну від демократичних країн, які прагнуть збалансувати ефективність із захистом конфіденційності та громадянських свобод, Комуністична партія Китаю робить ставку на всебічну сек’юритизацію суспільства та тотальний контроль над населенням. У цьому контексті цифрові дані стають не лише інструментом економічного зростання, а й важелем політичного впливу та нагляду.
Джерела:
Yicai: 我国进入“网络身份证”时代
The Washington Post: Big Brother gets new powers in China with digital ID system
The Economist: China is building an entire empire on data
Красиві та розумні міста
На початку тижня весь Постійний комітет Політбюро — вище керівництво Комуністичної партії Китаю — у повному складі провів центральну робочу сесію з питань міського розвитку (中央城市工作会议). Очікування були високими не лише через «зірковий» склад учасників, а й з огляду на досвід 2015 року, коли аналогічна зустріч завершилася оголошенням масштабного інвестиційного пакету для будівництва в містах на кілька трильйонів юанів. Тоді зносили цілі квартали, на місці яких постали нові урбаністичні проєкти. Однак цього разу ринки, що сподівалися на подібне фінансове стимулювання, залишилися розчарованими. Навпаки — керівництво Китаю заявило про відхід від попередньої стратегії масового будівництва. Новий підхід робить акцент на покращенні міського середовища: міста повинні бути «красивими, стійкими, цивілізованими, зеленими й розумними». Особливу увагу планується приділити системам захисту від повеней та підвищенню якості життя городян.
Ще донедавна нерухомість залишалася одним із головних рушіїв китайської економіки. Вона вважалась надійним інвестиційним активом, а стрімкий розвиток міст — символом економічного зростання, яким із задоволенням звітували місцеві чиновники. Але темпи урбанізації часто випереджали реальні потреби, породжуючи численні міста-примари, де населення в рази менше, ніж планувалося. Одним із найвідоміших прикладів є Тяньтучен — грандіозний проєкт у стилі Парижа з копією Ейфелевої вежі та фонтанами, який досі приваблює лише нечисленних мешканців. Після обвалу ринку нерухомості близько чотирьох років тому галузь стикається з низьким попитом і падінням цін на житло. Це змусило китайське керівництво дистанціюватися від мегаломанських проєктів. Водночас продаж землі під забудову був одним із ключових джерел доходів для місцевих бюджетів, які вже мають суттєву заборгованість. Згортання цього джерела фінансування змушує владу урізати витрати, і наслідки цього, ймовірно, невдовзі відчує широке коло громадян.
Джерела:
Xinhua: 中央城市工作会议在北京举行 习近平发表重要讲话
Reuters: China vows sustainable urbanisation after decades of breakneck growth
Bloomberg: Xi Touts ‘New Model’ of Property Development in Rare Meeting
Від косухи до ханьфу
Цього тижня Сполучені Штати відновили експорт графічних чіпів Nvidia H20 до Китаю. Раніше Вашингтон обмежував їх постачання з міркувань національної безпеки, адже ці чіпи широко використовуються китайськими компаніями у сфері штучного інтелекту — зокрема, у створенні відомої мережі DeepSeek. Послаблення обмежень, імовірно, пов’язане з недавніми американо-китайськими переговорами в Лондоні. У відповідь Пекін пообіцяв послабити власні обмеження на експорт рідкоземельних елементів, що є критично важливою сировиною для високотехнологічного виробництва. На тлі дипломатичних контактів важливу роль відіграв і генеральний директор Nvidia, американець тайванського походження Дженсен Хуан, який особисто лобіював Білий дім щодо зміни політики експорту. На його думку, замість обмежень США мають скористатися своєю технологічною перевагою та ще більше поглибити залежність китайських компаній від американських розробок у сфері ШІ.
Такий підхід суперечить попередній стратегії Вашингтона, яка полягала в поступовому обмеженні доступу Китаю до західних ланцюгів постачання критичних компонентів і технологій, щоб зберегти лідерство в глобальній гонці штучного інтелекту. Тим часом сам Хуан — керівник однієї з найвпливовіших технологічних компаній світу — виступив цього тижня на Китайській міжнародній виставці ланцюгів постачання. Під час події він символічно зняв свою фірмову шкіряну куртку, змінивши її на традиційну китайську сорочку, що стало жестом відкритості й дипломатичного жесту в контексті технологічної взаємозалежності.
Джерела:
Reuters: Nvidia’s resumption of AI chips to China is part of rare earths talks, says US
Global Times: Nvidia’s Jensen Huang praises Chinese tech, seeks deeper collaboration in Beijing