Шлях Окамури до прагматизму
Голова Палати депутатів Чехії та партії SPD Томіо Окамура цього тижня на запрошення голови китайського «штампувального парламенту» Чжао Лецзі вирушив з візитом до КНР. Це перша поїздка голови Палати депутатів до Китаю з 2019 року, коли аналогічний візит здійснив Радек Вондрачек. Окамура розпочав свою поїздку в Шанхаї, де його зустріла голова місцевих Народних зборів Хуан Лісінь. Після цього він відвідав Ханчжоу, а завершить візит у Пекіні, де проведе зустріч із головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжао Лецзі — третім за впливовістю членом Постійного комітету Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. Голова Палати депутатів позиціонує цей візит насамперед як економічну місію та прояв «прагматичної» зовнішньої політики нинішнього уряду. До Китаю його супроводжує делегація приблизно з чотирьох десятків чеських компаній, а серед головних задекларованих цілей — відновлення прямого авіасполучення, спрощення візового режиму, повернення китайських туристів і підтримка чеського експорту. Усі ці питання вже тривалий час залишаються на порядку денному чесько-китайських відносин, однак досі без відчутних результатів.
Китайські медіа висвітлюють цей візит не стільки як торговельно-економічну місію, скільки як політичний поворот Праги. Особливу увагу вони приділили відмові Окамури від офіційних поїздок на Тайвань. Його заяви про чеську «політику одного Китаю» китайська сторона водночас трактує як підтримку пекінського «принципу одного Китаю», хоча це не тотожні поняття. Чеська політика не виключає розвитку широких неофіційних відносин із Тайванем, тоді як китайський принцип стверджує, що острів є невід’ємною частиною Китаю, а уряд у Пекіні — єдиним законним урядом усієї країни. Пекін уже тривалий час свідомо розмиває цю різницю, щоб представляти позиції іноземних держав як згоду зі своїми територіальними претензіями. Візит Окамури також затьмарює справа затриманого чеського підприємця, якого Китай розслідує за підозрою в загрозі державній безпеці. Підприємець, пов’язаний зі збройовою групою CSG, міг бути затриманий у межах так званої «дипломатії заручників». Відповідно до цієї гіпотези, китайська сторона могла намагатися використати його справу для тиску з метою домогтися звільнення Ян Іміна — співробітника китайської партійної газети Guangming Daily («Гуанмін жибао»), якого в Чехії обвинувачують у незаконній діяльності в інтересах іноземної держави. Прямий зв’язок між цими двома справами заперечують як чеська, так і китайська сторона, і досі його не було доведено. Водночас збіг цих двох резонансних випадків демонструє межі задекларованого «прагматичного» підходу у відносинах із Китаєм.
Джерела:
Sohu: 捷克众议长受邀访华，承诺“绝不批准窜台”！台当局连遭4重打击
环球拆解: 捷克外长紧急出面澄清不属于报复，军工背景人员涉国安被查，中捷外交陷入微妙僵持
Global Times: Taiwan regional media play up Czech lower house speaker’s mainland visit
Повернення азійського тигра
Завдяки стрімкому розвитку штучного інтелекту, який потребує передових напівпровідників, Сполучені Штати стали найбільшим торговельним партнером Тайваню. Уперше з 1992 року США також імпортували з Тайваню більше товарів, ніж із Китаю. Найбільшу частку цього імпорту забезпечує компанія TSMC, яка постачає мікрочипи для Google, Nvidia, Apple та Microsoft. На тлі цього економіка Тайваню в першому кварталі 2026 року зросла на 15 % у річному вимірі. Посилення стратегічної взаємозалежності між економіками Тайваню та США відповідає стратегічним інтересам урядів обох країн. Для Тайваню це означає можливість поступово зменшувати економічну залежність від Китаю, а для Сполучених Штатів — додатковий стимул підтримувати мир і стабільність у Тайванській протоці, адже потенційна китайська агресія стає дедалі дорожчою в політичному й економічному сенсі.
Попри надзвичайно сприятливу економічну динаміку, Тайвань і надалі стикається з низкою серйозних викликів. Усередині країни одним із головних залишається питання енергетичної безпеки, насамперед стабільності електропостачання, від якого критично залежить енергоємна напівпровідникова промисловість. Крім того, Тайвань належить до країн із найнижчим рівнем народжуваності у світі, тому дедалі гострішою проблемою стає старіння населення. Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних з агресивною політикою Китаю, на міжнародному рівні Тайвань також стикається із затримками постачання американського озброєння та повільним розвитком практичної оборонної співпраці зі США. Ці труднощі посилюються внутрішньополітичним протистоянням між урядом, який представляє Демократична прогресивна партія (DPP), та парламентом, де незначну більшість має опозиційний Гоміньдан (Guomindang). Суперечки стосуються насамперед фінансування оборони та ускладнюють розвиток оборонних спроможностей, особливо у сфері безпілотних систем і протиповітряної оборони.
Джерела:
The Wire China: The Return of the Taiwan Tiger
Sinopsis: Tchaj-wan a česká politika jedné Číny
Китайське бачення штучного інтелекту стає глобальним
На Всесвітній конференції зі штучного інтелекту, яка до понеділка проходила в Шанхаї, Китай вкотре підтвердив свої амбіції стати світовим лідером у сфері ШІ. Конференція є логічним продовженням Всесвітньої інтернет-конференції, заснованої у 2014 році, яка стала першою, хоч і дещо незграбною, спробою Пекіна просувати власне бачення глобального управління технологіями. Саме тоді Китай уперше відкрито обстоював концепцію «інтернет-суверенітету», відповідно до якої держава має право повністю контролювати «свій» сегмент інтернету, замість того щоб приховувати таку практику. Відтоді КНР пройшла значний шлях, і до новоствореної Всесвітньої організації співробітництва у сфері штучного інтелекту вже приєдналися 29 країн.
Китайська стратегія насамперед орієнтована на країни Глобального Півдня, які вже давно є одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів Пекіна. У своєму виступі Сі Цзіньпін застеріг від «появи нових історичних нерівностей унаслідок розвитку штучного інтелекту». Для запобігання цьому Китай пропонує навчальні програми у сфері ШІ та створення центрів міжнародного співробітництва. Ще одним інструментом просування свого впливу Китай називає відкриті (open-weight) моделі штучного інтелекту, які позиціонує як доступнішу альтернативу закритим пропрієтарним системам американських компаній. Після успіху моделі DeepSeek R1 минулого року розвиток цього напряму суттєво прискорився, а на цьогорічній конференції стартап Moonshot AI представив модель Kimi K3, яка, за кількістю параметрів, претендує на звання найбільшої відкритої моделі штучного інтелекту у світі. Відкритість моделей допомагає китайським компаніям здобувати прихильність спільноти розробників, пришвидшувати вдосконалення своїх систем завдяки зворотному зв’язку та частково компенсувати обмеження, спричинені американським експортним контролем на постачання передових мікрочипів. На думку аналітиків, завдяки цьому Китай швидко скорочує технологічне відставання від Сполучених Штатів у сфері моделей штучного інтелекту. Втім, відкритість цих моделей має свої межі. Вони залишаються підпорядкованими внутрішнім правилам цензури КНР і навчаються таким чином, щоб не генерувати відповіді, які суперечать офіційній позиції китайської влади.
Джерела:
MIT Technology Review: China’s open-source bet
Matt Sheehan’s Newsletter: Xi Jinping’s Big AI Speech, Annotated
Reuters: Xi pitches China as leader of new global AI order, challenging US dominance
Перша суперечка Бернема з Пекіном
Не минуло й доби відтоді, як Енді Бернем став новим прем’єр-міністром Великої Британії, а йому вже довелося зіткнутися з першим конфліктом із Китаєм. Минулого тижня британський уряд націоналізував компанію British Steel, яка з 2020 року перебувала у власності китайської Jingye Group. Тепер китайська компанія вимагає від Сполученого Королівства компенсації за втрату своїх інвестицій. Рішення Лондона зумовлене прагненням зберегти робочі місця та не втратити здатність виробляти на території країни так звану «первинну сталь» — сталь, що виплавляється із залізної руди у доменних печах. На Даунінг-стріт вважають таке виробництво стратегічно важливим, зокрема для функціонування британської залізничної мережі та оборонної промисловості. Наразі British Steel експлуатує лише дві застарілі доменні печі, які Jingye Group планувала закрити, стверджуючи, що їхня робота приносить збитки у розмірі близько 700 тисяч фунтів стерлінгів щодня. Проти націоналізації виступило Міністерство закордонних справ Китаю. У Пекіні заявили, що те, як британська влада вирішить цю ситуацію, безпосередньо вплине на ставлення китайських інвесторів до ділового середовища Великої Британії та на довіру до уряду Бернема.
Події минулого року свідчать, що Китай сприймає такі заяви цілком серйозно. Тоді уряд Нідерландів, прагнучи запобігти дефіциту мікрочипів, встановив контроль над компанією Nexperia, яка належить китайській Wingtech. У відповідь Пекін обмежив експорт до Нідерландів мікрочипів, вироблених китайським підрозділом Nexperia. Націоналізація British Steel ставить Бернема у непросте становище. Збереження «виробничого суверенітету» у стратегічних галузях, зокрема сталеливарній, є однією з небагатьох його чітко задекларованих політичних цілей. Водночас Jingye Group, без сумніву, користується підтримкою китайської держави. На це вказує й заява Міністерства комерції КНР, яке повідомило, що «уважно стежить за ситуацією» та готове вдатися до «рішучих заходів для захисту законних прав та інтересів китайських компаній».
Джерела:
BBC: British Steel taken into public ownership to protect ‘vital’ UK supply
BBC: What we know about Andy Burnham’s policies
AP: Chinese company demands compensation from the UK over British Steel nationalization
Sinopsis: Čína a svět tento týden: Méně drog, více vzácných zemin