Пеллегріні в Пекіні
Президент Словаччини Петер Пеллегріні цього тижня здійснив триденний державний візит до Китаю — першу за шістнадцять років поїздку глави словацької держави до цієї країни. У Пекіні його прийняв голова КНР Сі Цзіньпін з усіма державними почестями, зокрема з вітальною церемонією у Великій народній залі та урочистим банкетом, — такий рівень прийому китайська дипломатія забезпечує візитам, яким надає особливого значення. Китайські медіа представляють цей візит як підтвердження стратегічного партнерства, яке обидві країни уклали під час відвідин Пекіна прем’єр-міністром Робертом Фіцо у 2024 році. Водночас у своїх повідомленнях вони зазначають, що Словаччина підтримує «принцип одного Китаю», хоча офіційно Братислава дотримується політики одного Китаю. Якщо політика одного Китаю залишає державам простір для власного трактування відносин із Тайванем, то китайський принцип одного Китаю ґрунтується на твердженні, що Тайвань є невіддільною частиною КНР. Таке саме зміщення акцентів можна було спостерігати й під час нещодавнього візиту голови SPD Томіо Окамури.
Візит має значення і в ширшому європейському контексті. Останніми місяцями Пекін прагне стабілізувати відносини з Європейським Союзом і у взаємодії з окремими державами-членами наголошує на економічній співпраці замість геополітичних суперечок. Тому під час переговорів Сі Цзіньпін прямо закликав Словаччину відігравати «конструктивну роль» у розвитку відносин між Китаєм та ЄС, тоді як Пеллегріні заявив, що Братислава підтримує врегулювання розбіжностей між Брюсселем і Пекіном шляхом діалогу. З огляду на посилення торговельних суперечок між ЄС і Китаєм, нинішній уряд Словаччини може стати для Пекіна важливим партнером у просуванні китайських інтересів усередині Європейського Союзу, особливо після того, як Пекін втратив у ЄС свого найвідданішого союзника — Віктора Орбана.
Джерела:
Xinhua: 习近平同斯洛伐克总统佩列格里尼会谈
Denník N: Petra Pellegriniho v Číne prijal prezident Si Ťin-pching
Відповідь Пекіна на європейські санкції спрямована проти ще однієї компанії CSG
Міністерство торгівлі Китаю в п’ятницю запровадило санкції проти чотирнадцяти європейських компаній, зокрема чеського автовиробника Tatra Trucks. Цей захід є очевидною відповіддю на 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, під дію якого також потрапили чотирнадцять компаній із материкового Китаю та Гонконгу, підозрюваних у підтримці російського військово-промислового комплексу. Крім Tatra, китайські санкції спрямовані, серед іншого, проти найбільшого німецького виробника озброєнь Rheinmetall, а також проти суб’єктів із Польщі, Італії та інших європейських країн. Згідно з новою постановою, китайським експортерам заборонено постачати цим компаніям підконтрольні товари, програмне забезпечення або технології подвійного призначення. Заборона поширюється і на їхній перепродаж через компанії в третіх країнах. Представник Tatra заявив, що цей захід практично не вплине на діяльність компанії, оскільки у виробництві вона не використовує китайських компонентів або технологій, на які поширюються обмеження.
Утім, цей крок вписується в дедалі відкритіше використання Китаєм експорту як інструменту політичного впливу та безпеки. Пекін контролює доступ не лише до рідкісноземельних елементів і магнітів, а й до інших сировинних ресурсів, важливих для виробництва чипів, безпілотників, електроніки та військової техніки. Ще у квітні він заборонив постачання товарів подвійного призначення сімом європейським суб’єктам — нібито через їхню співпрацю з Тайванем. Тоді до списку також потрапили компанії Omnipol та Excalibur Army, причому остання, як і Tatra Trucks, належить до групи CSG. У червні китайські силові структури затримали громадянина Чехії, який, за даними медіа, раніше співпрацював із CSG, а в Китаї представляв її радарну компанію Eldis. Таким чином, внесення Tatra до санкційного списку стало вже третьою за кілька місяців подією, що зачепила суб’єкти, пов’язані з CSG найбагатшого чеха Міхала Стрнада.
Джерела:
Čínské ministerstvo obchodu: 商务部公告2026年第30号 公布将14家欧盟实体列入出口管制管控名单 [Oznámení ministerstva obchodu č. 30/2026 o zařazení 14 subjektů z Evropské unie na seznam pro kontrolu vývozu]
iRozhlas: Čína rozšířila sankční seznam, má na něm být i česká firma Tatra. Peking tak oplácí sankce EU proti Rusku
Reuters: China adds 14 EU entities to export control list over Russia-related sanctions
Інші інциденти у Південнокитайському морі
Берегова охорона КНР знову застосувала водомети проти філіппінських суден поблизу мілини Скарборо, причому на одному з атакованих суден перебувала і знімальна група телеканалу CNN. Інцидент стався попри те, що ця територія розташована у виключній економічній зоні Філіппін, і став уже третім серйозним протистоянням між Китаєм та Філіппінами лише за один тиждень. Філіппінські судна прямували, щоб доставити паливо місцевим рибалкам, однак їх заблокували щонайменше 15 китайських кораблів берегової охорони й так званої морської міліції. Це судна, які лише на перший погляд є цивільними, але насправді контролюються китайським урядом. За даними філіппінської влади, китайська сторона здійснювала небезпечні маневри та обстрілювала філіппінські судна з водометів.
Зростання кількості зіткнень між китайськими та філіппінськими суднами має важливе значення і для відносин між Сполученими Штатами та Китаєм. Вашингтон і Манілу пов’язує договір про взаємну оборону, тому Сполучені Штати неодноразово засуджували дії Китаю як небезпечні й агресивні. Водночас ескалація відбувається в момент, коли Вашингтон і Пекін активізують дипломатичні переговори напередодні можливої зустрічі президента Дональда Трампа та генерального секретаря Сі Цзіньпіна. Останніми днями відбулася серія переговорів між високопосадовцями обох країн, метою яких є створення умов для можливого саміту, а також стабілізація двосторонніх відносин і співпраці з питань стратегічної безпеки.
Джерела:
CNN: Chinese ship shoots water cannon at Philippine vessel with CNN crew on board near flashpoint shoal
Trivium China: US and Chinese officials hold meetings ahead of Xi visit
Sinopsis: Nejžádanější vrak v Jihočínském moři
Океанія в епіцентрі геополітичного суперництва
Відносини між Тайванем і Папуа-Новою Гвінеєю сколихнула заява міністра закордонних справ Джастіна Ткаченка, який 16 липня несподівано оголосив про закриття тайванського представництва у столиці країни Порт-Морсбі. У той час як Китай вітає цей крок, тайванська сторона відмовилася його визнавати й у відповідь припинила імпорт скрапленого природного газу (далі СПГ) з Папуа-Нової Гвінеї. Хоча торік на СПГ із цієї країни припадало лише 6–8 % тайванського імпорту, контрзахід Тайбея може виявитися болючим для папуаської економіки: СПГ є її найбільшою статтею експорту, а на Тайвань спрямовувалася приблизно третина його обсягу. Ймовірно, Порт-Морсбі вирішив закрити тайванське представництво після того, як Папуа-Нова Гвінея нещодавно уклала військовий союз з Австралією. Підписання так званої угоди Pukpuk із Канберрою раніше відкладали через тиск Пекіна. Таким чином, закриття тайванського представництва є для ПНГ способом заспокоїти КНР, що визнав і сам міністр Ткаченко.
Хоча події в Океанії рідко потрапляють на перші шпальти світових медіа, нині регіон переживає період гострого геополітичного суперництва між Китаєм, США та Австралією. Поки Вашингтон посилює свою військову присутність у регіоні, будуючи нові військові бази в межах так званого другого острівного ланцюга, Пекін нещодавно продемонстрував тут свою військову міць, запустивши балістичну ракету з атомного підводного човна. Це викликало критику з боку Австралії, Нової Зеландії, Японії та низки тихоокеанських держав. Водночас Пекін і Канберра змагаються за вплив на дванадцять острівних держав регіону, пропонуючи їм економічне та безпекове співробітництво. Жертвою цього суперництва стають зусилля Тайваню, спрямовані на виживання. Тихоокеанські держави традиційно становили значну частину дипломатичних партнерів Тайваню та визнавали його суверенною державою під назвою Китайська Республіка (далі КР). Китай цілеспрямовано намагається скоротити кількість партнерів Тайваню. Якщо малі острівні держави прагнуть співпраці з Китаєм або китайських інвестицій, одним із найнадійніших способів здобути прихильність Пекіна є вжиття заходів, спрямованих проти Тайбея. Поєднання китайських стимулів і тиску призвело до того, що з 2019 року кількість держав Океанії, які визнають суверенітет КР, скоротилася із шести до лише трьох.
Джерела:
The Diplomat: Papua New Guinea Just Closed Taiwan’s Economic Office
Taipei Times: Taiwan suspends LNG from PNG over office closure
Island Times: PNG ousts Taiwanese officials, seeks to ‘reassure’ China after Australian treaty
RFA: Taiwan tests economic leverage after Papua New Guinea closes representative office
Sinopsis: Australsko-čínské přetahování o Oceánii
ABC News: The US sees Pacific Islands as ‘tip of the spear’, but locals fear becoming China’s ‘bullseye’