Британські дрони пов’язані з Китаєм
Британські ВМС виявили, що камери на їхніх нових безпілотних катерах K3 Scout через інтернет встановлювали з’єднання із сервером у Китаї. Камери були частиною системи, поставленої британською компанією Kraken, однак усередині них містилися китайські компоненти, які регулярно встановлювали з’єднання з китайським сервером. Міністерство оборони заявляє, що не має доказів передачі зображення, звуку, даних про місцеперебування чи іншої конфіденційної інформації. Водночас доступ камер до інтернету було негайно заблоковано.
Цей випадок добре демонструє, чому так складно обмежити технологічну залежність від Китаю в чутливих з погляду безпеки сферах. При цьому ще минулого року Міністерство оборони Великої Британії запевняло, що не закуповує для проведення операцій безпілотники китайського виробництва, а цього року назвало свої механізми контролю ланцюгів постачання достатніми. Проте китайські компоненти глибоко інтегровані в ланцюги постачання камер, акумуляторів, двигунів та електроніки. Тож західний безпілотник не обов’язково має бути китайським, щоб залежати від Китаю. Подібна проблема відома і в Чехії, де китайські камери Hikvision і Dahua досі охороняють низку чутливих державних об’єктів, зокрема військові об’єкти та будівлю Генерального штабу.
Джерела:
The Telegraph: Spy cameras on Navy drones secretly sent data to China
Investigace.cz: Česko pod dohledem Pekingu. Čínské kamery dohlíží na kritickou infrastrukturu státu i armádní sklady zbraní
США змінюють курс в Індо-Тихоокеанському регіоні
Американський заступник міністра війни Елбрідж Колбі цього тижня привернув увагу своїм виступом у філіппінській Манілі, в якому окреслив зміни в американській стратегії в Індо-Тихоокеанському регіоні. Згідно з «реалістичним» підходом Колбі, замість того щоб намагатися повчати інші країни, як їм слід поводитися, США мають зосередитися насамперед на власних інтересах і підтриманні сприятливого балансу сил. Показово, що у своєму виступі він жодного разу не згадав Китай, хоча очевидно, що промова була передусім саме про нього. Новий підхід має ґрунтуватися не на політичному тиску та спробах ізолювати Пекін, а на достатньо потужному військовому стримуванні, яке ускладнить Китаю подальше проникнення в Тихоокеанський регіон і розширення свого впливу за рахунок США.
Тому центральне місце в цій стратегії посідає перший острівний ланцюг, що простягається від Японії через Тайвань до Філіппін. За його межами Вашингтон більше не хоче нести основну відповідальність за безпеку всього Індо-Тихоокеанського регіону та очікує від союзників і партнерів більших інвестицій у власну оборону й здатності більш самостійно врівноважувати китайський тиск. У цю ж картину вписується й нещодавнє перейменування Індо-Тихоокеанського командування назад на Тихоокеанське командування. Формально сфера його відповідальності не змінюється, однак символічно це відображає нову ієрархію американських пріоритетів. Для США ключове значення має західна частина Тихого океану, тоді як в інших частинах регіону вони дедалі більше покладатимуться на інші держави, такі як Індія. У цьому сенсі зміна може також свідчити про поступову відмову від самої концепції Індо-Тихоокеанського регіону як єдиного стратегічно взаємопов’язаного простору.
Джерела:
U.S. Department of War: Remarks by Under Secretary of War for Policy Elbridge Colby at the Stratbase Institute in Manila, Philippines (As Prepared)
The Washington Times: Pentagon’s top policy official outlines new ‘realism’ approach to China
The Asia Chessboard: From INDOPACOM to PACOM: Is There a Strategic Backstory?
Тайфун і повені випробовують готовність Китаю до зміни клімату
У вихідні східне узбережжя Китаю накрив Dolphin — найсильніший тайфун цього року, за яким далі вглиб країни послідували потужні зливи. У зв’язку з цим влада вдалася до масштабних заходів — по всьому Китаю було евакуйовано понад мільйон жителів, закривалися школи та обмежувався рух транспорту. У Пекіні за останні дні випало понад третину середньорічної кількості опадів. Міста намагаються пристосуватися до таких дедалі частіших проявів екстремальної погоди — зокрема Пекін є частиною проєкту «міст-губок» (海绵城市), інфраструктура яких завдяки таким елементам, як зелені дахи та резервуари для накопичення води, має забезпечувати поглинання дощової води ґрунтом або її тимчасове утримання. Однак повені в іншому «місті-губці», Чженчжоу, у 2021 році, внаслідок яких загинули сотні людей, показали, що за надзвичайно інтенсивних опадів навіть такої системи може бути недостатньо.
Китай дедалі частіше стикається з природними катастрофами, пов’язаними зі зміною клімату, тому ця тема привертає дедалі більше уваги китайського уряду. Наприкінці липня Міністерство екології разом з іншими установами оприлюднило 15-й п’ятирічний план національного реагування на зміну клімату. У ньому, серед іншого, наголошується на посиленні адаптаційних можливостей за допомогою систем раннього попередження. У цій сфері Китай використовує систему MAZU (Multi-hazard Alert, Zero-gap and Universal), названу на честь богині морів. Система поєднує дані із супутників і метеорологічних радарів із моделями штучного інтелекту, а Китай представляє її як власне технологічне рішення глобальної проблеми. Водночас він експортує її насамперед до країн Глобального Півдня: повністю систему було розгорнуто, наприклад, у Пакистані та Джибуті, тоді як у десятках інших країн використовуються або тестуються окремі її продукти та послуги.
Джерела:
Ministerstvo ekologie a životního prostředí ČLR: 关于印发《国家应对气候变化“十五五”规划》的通知
South China Morning Post: China’s AI weather warning system Mazu expanding across Global South
The Guardian: Mass evacuations in Beijing as Typhoon Dolphin brings more torrential rain to China
«Сто трун, одна для мене». Помер економічний реформатор Чжу Жунцзі
Один із найвизначніших економічних реформаторів і колишній прем’єр-міністр Чжу Жунцзі помер цієї середи у віці 97 років. Його діяльність стала одним із найяскравіших періодів зусиль із лібералізації китайської економіки: перебуваючи на посаді прем’єр-міністра у 1998–2003 роках, він просував реформу державних підприємств, відкриття країни для іноземного капіталу і, передусім, привів Китай до вступу до СОТ у 2001 році. Ці кроки значною мірою сприяли перетворенню країни на «фабрику світу» та досягненню нею нинішньої позиції найбільшого світового експортера.
Чжу здобув репутацію надзвичайно прямолінійного політика, який не вагався публічно критикувати недоліки державного управління чи корупцію. Зокрема, він прославився висловом про те, що має напоготові сто трун — 99 для корумпованих чиновників і одну для себе. Водночас його підтримка економічних реформ не означала підтримки політичної лібералізації. Попри те, що під час кампанії проти правих наприкінці 1950-х років, а згодом і в період Культурної революції він зазнав переслідувань, Чжу залишався відданим КПК і розглядав економічні реформи як засіб збереження її влади. Тому в китайських некрологах наголошується, що він «усе своє життя присвятив служінню народу та справі комунізму».
Джерела:
Lidový deník: 朱镕基同志逝世
The Guardian: Zhu Rongji Obituary