Китай і світ цього тижня: Шпигун без покарання

Чеський суд підтвердив, що Ян Імін працював на китайську розвідку, але не вважав його дії злочином. Справу також супроводжують підозри щодо політичного тиску з боку Пекіна: депутатка Європарламенту Маркета Грегорова зіткнулася з нестандартним ставленням з боку поліції під час візиту до Китаю, тоді як громадянка Чехії залишається в китайській в’язниці.

Китайське шпигунство без злочину

У понеділок Міський суд Праги виправдав громадянина Китаю Яна Їміна, якого обвинувачували в незаконній діяльності на користь іноземної держави. За словами судді Томе Франкіча, було доведено, що Ян працював на китайську розвідку, під журналістським прикриттям збирав інформацію про політичне середовище Чехії та розбудовував мережу контактів. Однак суд не дійшов висновку, що він діяв із наміром створити конкретну загрозу безпеці Чехії чи іншим інтересам, захищеним законом. Ян заперечує звинувачення й надалі наполягає, що лише виконував журналістську роботу. З 2022 року він працював у Празі кореспондентом партійної газети Guangming Daily, підпорядкованої Відділу пропаганди Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. Однак, як звернув увагу портал Lingua Sinica, ім’я Яна відсутнє в офіційному списку празьких кореспондентів видання, а в китайському реєстрі також неможливо знайти його журналістське посвідчення. Водночас його колега Жень Пен (任鹏), який працює у Празі на те саме видання, має таке посвідчення, причому в лютому 2025 року його було поновлено. За попередніми повідомленнями чеських ЗМІ, Ян цікавився насамперед політиками та іншими особами, які підтримують Тайвань. Суд звільнив його з-під варти, однак прокурор оскаржив вирок. Отже, судове рішення ще не набрало законної сили.

Ця справа стала першою судовою перевіркою застосування статті про незаконну діяльність на користь іноземної держави, запровадженої в лютому 2025 року. Вирок демонструє різницю між доведеним фактом роботи на іноземну розвідку та наявністю всіх передбачених законом ознак кримінального правопорушення. Суд спирався на тлумачення Конституційного суду, згідно з яким для обвинувального вироку необхідно довести безпосередню та конкретну загрозу інтересам Чехії. Водночас справа привертає увагу до нечіткої межі між журналістською та розвідувальною діяльністю китайських державних ЗМІ. Окрім матеріалів для широкої аудиторії, вони вже тривалий час готують непублічні інформаційні звіти (内参), призначені для партійного та державного керівництва. Справа також має дипломатичний вимір: із червня в Китаї залишається під вартою громадянин Чехії, якого підозрюють у створенні загрози державній безпеці. Хоча існують припущення про зв’язок між двома справами, прямих доказів цього поки немає.

Джерела:

Deník N: Pracoval pro čínskou tajnou službu, ale je nevinen, rozhodl soud

Lingua Sinica: Journalists and Spies

Торгівля та залякування: подвійне обличчя переговорів ЄС з Пекіном

Делегація Комітету Європейського парламенту з міжнародної торгівлі (INTA) відвідала Пекін, Ханчжоу та Шанхай з 27 по 29 жовтня. Вони обговорили з китайськими чиновниками дефіцит торговельного балансу, доступ до ринку та промислові субсидії. За словами чеського депутата Європарламенту Маркети Грегорової, Пекін запропонував, наприклад, збільшити імпорт європейського медичного обладнання, але також висловив зацікавленість у передових технологіях літографії, необхідних для виробництва чіпів. Китайська сторона також подала список із 19 європейських законів, які вважає перешкодою для відносин. Тим часом, за даними South China Morning Post, ЄС готує переговори до кінця листопада щодо обмінного курсу юаня, штучне заниження якого, на думку європейських чиновників, дає китайським експортерам несправедливу цінову перевагу та спотворює конкуренцію на європейському ринку.

Грегорова також описала незвичайний випадок у пекінському аеропорту. За її словами, після прибуття поліцейські відвели її вбік, заборонили користуватися телефоном і тримали окремо від інших близько півтори години. Не допомогли ні дипломатичний паспорт, ні офіційне запрошення, тоді як, за повідомленнями, жоден інший член делегації не мав подібних проблем. Грегорова, яка давно критикує порушення прав людини в Китаї та авторитарну практику тамтешнього режиму, вважає, що інцидент міг бути пов’язаний із судовим процесом над Ян Іміном у Чеській Республіці на той час. Депутатка Європарламенту вимагатиме пояснень і планує обговорити це питання з президентом Європейського парламенту Робертою Метсоловою. Таким чином, інцидент викликає сумніви щодо готовності Пекіна вести відкритий діалог без тиску та залякування.

Джерела:

ČTK: Čína chce evropské technologie výměnou za vyšší dovoz, říká Gregorová

EEAS: MEPs push for continued engagement and concrete results on trade with China

South China Morning Post: EU plans high-level China currency talks as fears of new trade shock mount

Джошуа Вонга засудили ще до десяти років, але опір Гонконгу триває у вигнанні

Гонконзького продемократичного активіста Джошуа Вонга вже вдруге засудили за законом про національну безпеку, цього разу до десяти років ув’язнення за нібито змову з іноземними силами. Вонг уже відбуває покарання за участь у неофіційних попередніх виборах і спочатку мав вийти на свободу в січні 2027 року, однак новий вирок продовжує його перебування за ґратами до кінця 2036 року. Ця справа різко контрастує з нещодавнім виправданням Яна Їміна та демонструє відмінності в підходах до розуміння національної та державної безпеки. Якщо в Чехії навіть встановлений судом факт роботи на китайську розвідку не призвів до обвинувального вироку, то гонконзький суд засудив Вонга до додаткових десяти років ув’язнення за таку діяльність, як виступи в медіа, співпраця з активістами в еміграції та лобіювання інтересів у середовищі американських політиків.

Хоча продемократичний рух у самому Гонконзі практично знищено, його діяльність триває за кордоном. Такі організації, як британська Hong Kong Watch та американська Hong Kong Democracy Council, привертають увагу до порушень прав людини й домагаються міжнародної реакції на дії Пекіна. Однак багато активістів навіть за межами Гонконгу зазнають тиску з боку Китаю — від залякування до безпосередніх дій проти їхніх родичів, які залишилися в КНР. Прикладом є активістка в еміграції Анна Квок, батька якої в лютому цього року засудили до восьми місяців ув’язнення за законом про національну безпеку.

Джерела:

The Guardian: ‘I worry people will forget Hong Kong’: Joshua Wong laments city’s fate from inside maximum security prison

Переможці та переможені п’ятого пленарного засідання

Минулого четверга завершився п’ятий пленум Центрального комітету Комуністичної партії Китаю 20-го скликання, на якому офіційно затвердили масштабні кадрові чистки у вищому партійному керівництві. Зокрема, було підтверджено виключення з партії колишнього заступника голови Центральної військової комісії Чжана Юся та колишнього партійного секретаря Сіньцзяну Ма Сінжуя. Натомість беззаперечним переможцем став генерал Чжан Шенмін, нинішній заступник голови Центральної військової комісії, відповідальний за нагляд за дотриманням партійної дисципліни та лояльністю військових. Чжана обрали до Політбюро, хоча оновлення складу цього органу зазвичай відбувається на партійних з’їздах, а наступний такий з’їзд має відбутися лише наступного року. Підвищення Чжана можна розглядати як винагороду за його роль у чистках в армії, а також як спробу відновити представництво військових у найвищому партійному керівництві, де не залишилося жодного чинного представника армії.

Пленум також ухвалив постанову про «всебічне та суворе управління партією», яка ще більше посилює вимоги до лояльності партійних функціонерів. Їх мають оцінювати не лише за економічними результатами, а й за здатністю запобігати безпековим ризикам. Документ також зобов’язує їх «рішуче боротися» з усіма висловлюваннями та діями, які «загрожують етнічній єдності». Це поняття пов’язане з багаторічними зусиллями Пекіна щодо асиміляції національних меншин, зокрема тибетців та уйгурів. Із липня відповідну політику також закріплено на законодавчому рівні. Вона проявляється, серед іншого, у примусовому переселенні та інтернуванні населення, витісненні мов національних меншин китайською, а також обмеженні релігійного й культурного життя. При цьому документ прирівнює загрози етнічній єдності до заперечення керівної ролі Комуністичної партії або порушення її політичного курсу. Таким чином, питання національних меншин прямо включаються до сфери партійної дисципліни та ідеологічної лояльності.

Джерела:

Xinhua: 中共中央关于持之以恒推进全面从严治党若干重大问题的决定

Jamestown: Fifth Plenum Breaks Personnel Records

Sinopsis: Zákon o urychlení etnického sjednocení a pokroku

Пекін знову входить у дипломатичну гру на Близькому Сході

Після періоду відносного дипломатичного затишшя Пекін цього тижня знову активізував свою діяльність на Близькому Сході. Міністр закордонних справ Ван Ї зустрівся з високопосадовцями Ірану та Саудівської Аравії, тоді як Сі Цзіньпін прийняв султана Оману. Ці країни відіграють важливу роль у регіоні: Оман уже тривалий час виступає посередником у неофіційних контактах між Вашингтоном і Тегераном та має стратегічне розташування поблизу Ормузької протоки, тоді як Саудівська Аравія є однією з провідних регіональних держав. Ван Ї закликав Тегеран до політичного врегулювання конфлікту та наголосив, що «діалог і переговори є єдиним реальним шляхом до вирішення проблеми». Хоча Китай не зацікавлений у тому, щоб тиснути на Іран задля прийняття американських умов завершення війни, підтримка діалогу між Тегераном і державами Перської затоки відповідає його стратегічним інтересам. Поліпшення відносин могло б також зміцнити позиції Китаю в регіоні, де зростає невдоволення китайською допомогою у збереженні військового потенціалу Ірану.

Однак, окрім ширших дипломатичних амбіцій, Пекін має й конкретніші цілі. Китай уклав з Оманом угоду про співпрацю у сфері цифрових платежів, яка в майбутньому може полегшити торгівлю оманською нафтою в юанях і сприяти реалізації довгострокового прагнення Китаю зменшити залежність від американського долара. Водночас Пекін прагне поглибити технологічну співпрацю, зокрема шляхом використання супутникової навігаційної системи BeiDou. Її можливе доповнення наземною інфраструктурою могло б ще більше зміцнити технологічні позиції Китаю в регіоні Перської затоки.

Джерела:

Lidový deník: 习近平同阿曼苏丹海赛姆会谈

Reuters: China’s Xi says Middle East should not become battleground for great power rivalry

Foreign Policy: China Won’t Bail Out Trump’s Lost War