Зміна взуття в Pirelli: Стрнад купує у Китаю частку з геополітичними наслідками
Мільярдер Міхал Стрнад придбав 14-відсоткову частку в італійському виробнику шин Pirelli у китайського державного концерну Sinochem за 987 мільйонів євро (приблизно 24,5 мільярда чеських крон), у якого після угоди залишиться 20-відсоткова частка. Стрнад здійснив покупку через свою інвестиційну компанію Lumina Crown, яка не входить до складу холдингу Czechoslovak Group. Це відбувається в той час, коли Італія та європейські інституції вже кілька років прагнуть обмежити китайський вплив у стратегічно важливих підприємствах. Після виведення на ринок шин Cyber Tyre, оснащених сенсорами, Pirelli також опинилася під пильною увагою Сполучених Штатів через можливі ризики для безпеки та захисту даних, пов’язані з китайським акціонером. На запитання, чи пов’язаний продаж із європейським тиском на китайські державні підприємства, речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін заявила, що Пекін підтримує міжнародне співробітництво китайських компаній відповідно до ринкових принципів і сподівається, що «всі країни забезпечуватимуть китайським підприємствам справедливе, здорове та недискримінаційне бізнес-середовище».
Придбання частки в Pirelli також відбувається в той час, коли відносини між бізнес-імперією Стрнада та Китаєм продовжують загострюватися. Останніми місяцями Пекін запровадив санкції проти компаній Excalibur Army та Tatra, що входять до групи CSG, а також затримав громадянина Чехії, який співпрацював із групою та прибув до Китаю для сертифікації радарних систем. Його справу пов’язують із попереднім затриманням громадянина Китаю, обвинуваченого у шпигунстві, щодо якого цього тижня Вищий суд у Празі в закритому режимі ухвалював рішення. Таким чином, входження Стрнада до складу акціонерів Pirelli відбувається в період, коли його бізнес дедалі частіше стикається з безпековими інтересами та геополітичними амбіціями Пекіна.
Джерела:
Čínské MZV: 2026年7月31日外交部发言人毛宁主持例行记者会
Reuters: China’s Sinochem sells 14% Pirelli stake to Czech billionaire Michal Strnad
iROZHLAS: Vrchní soud rozhodl v kauze čínského špiona. Informace sdělí po doručení usnesení oběma stranám
Військові навчання Тайваню стають дедалі складнішими
Китайська армія на початку серпня провела військові навчання поблизу стратегічно важливого атолу Скарборо у Південнокитайському морі, на який, окрім Пекіна, також претендують Філіппіни та Тайвань. У цьому районі вже тривалий час відбуваються сутички між китайськими та філіппінськими суднами — від небезпечних маневрів і застосування водометів до взаємних звинувачень у порушенні територіальних вод. Тому Scarborough Shoal залишається однією з найнебезпечніших точок напруженості в регіоні, зокрема через те, що Філіппіни є договірним союзником Сполучених Штатів, а будь-яке збройне зіткнення може призвести до активації американо-філіппінського договору про взаємну оборону.
Лише за кілька днів після цього Тайвань розпочав щорічні військові навчання «Ханьгуан-42» (Han Guang 42), метою яких є перевірка готовності острова до можливої китайської блокади або вторгнення. У цьогорічних десятиденних навчаннях беруть участь близько двадцяти тисяч військовослужбовців, як кадрових, так і резервістів, а порівняно з попередніми роками вони значно більше зосереджені на реалістичних сценаріях. Окрім оборони узбережжя та відбиття вторгнення, відпрацьовується ведення тривалих бойових дій, мобілізація резервних бригад, реагування на відключення мобільного зв’язку, а також забезпечення захисту торговельного судноплавства в разі блокади острова. Нововведенням стало запозичення окремих елементів американської системи підготовки, зокрема так званого бекбріф (backbrief), який сприяє більшій самостійності командирів під час виконання поставлених завдань. До навчань також у значно більшому обсязі залучено цивільні установи та підприємства, які відпрацьовують функціонування в кризових умовах, а також журналістів, інтегрованих безпосередньо до військових підрозділів за зразком американської армії. Перехід від заздалегідь підготовлених сценаріїв до комплексного моделювання війни відображає прагнення Тайваню підготуватися не лише до безпосереднього вторгнення, а й до тривалого конфлікту, який може охопити все суспільство.
Джерела:
Taiwan News: 漢光42號演習8月5至14日登場 國防部以AI動畫呈現操演重點
BBC: 台湾“汉光演习”四大看点：首次阻绝淡江大桥、动员民用工厂产武器
USNI: Chinese Warships, Bombers Surge to Scarborough Shoal for Drills
Reuters: What is the Scarborough Shoal and what is China planning there?
Китай і Росія посилюють військову співпрацю навколо Японії
Зростаюча військова активність Китаю не обмежується лише Тайванською протокою та Південнокитайським морем. Наприкінці липня — на початку серпня Китай і Росія провели спільні військово-морські навчання Joint Sea 2026 у Японському морі. Після їх завершення кораблі обох країн продовжили спільне патрулювання в західній частині Тихого океану, маршрут якого пролягав поблизу японських островів. Водночас ВМС Китаю провели бойові стрільби в районі атолу Окіноторі, проти чого виступив Токіо, заявивши, що вони відбувалися в межах його виключної економічної зони. Пекін відкинув цей протест і поставив під сумнів саме право Японії претендувати на цю територію. Сукупність цих подій ще більше посилює занепокоєння Японії щодо поглиблення військової координації між Китаєм і Росією, а також готовності Пекіна відстоювати свої інтереси силовими методами.
Ці побоювання знайшли відображення і в цьогорічній Білій книзі з питань оборони Японії, у якій Китай названо «безпрецедентним і найбільшим стратегічним викликом» для безпеки країни. Пекін відкинув документ, назвавши його черговою спробою поширювати наратив про «китайську загрозу», та звинуватив Токіо в тому, що він використовує його як привід для посилення власного військового потенціалу й відмови від політики післявоєнного пацифізму. У зв’язку з цим Міністерство оборони Китаю застерегло від появи «нового японського мілітаризму». Така жорстка риторика є продовженням тривалого погіршення двосторонніх відносин після приходу до влади прем’єр-міністерки Санае Такаїчі, яка неодноразово заявляла, що можливий конфлікт навколо Тайваню становитиме пряму загрозу безпеці Японії. Китай розцінює ці заяви, як втручання у свої внутрішні справи, та вважає їх однією з головних причин нинішньої напруженості у двосторонніх відносинах.
Джерела:
AP News: Japan raises safety concern over Chinese destroyer’s live-fire drills
The Diplomat: Japan’s 2026 Defense White Paper Warns of China’s Expanding Military Reach in the Pacific
Čínské MZV: 2026年8月5日外交部发言人林剑答记者问
США розширюють заборону на імпорт товарів, пов’язаних з примусовою працею уйгурів
Наприкінці липня Міністерство внутрішньої безпеки США (Department of Homeland Security, DHS) розширило перелік суб’єктів відповідно до Закону про запобігання використанню примусової праці уйгурів (Uyghur Forced Labor Prevention Act, UFLPA), додавши до нього ще 43 китайські компанії. Рішення про їх включення ухвалила міжвідомча Робоча група з контролю за дотриманням заборони примусової праці (Forced Labor Enforcement Task Force, FLETF), до складу якої, окрім DHS, входять також представники Державного департаменту, Міністерства фінансів, Міністерства торгівлі, Міністерства юстиції, Міністерства праці та Офісу торгового представника США (USTR). Закон UFLPA став якісно новим етапом порівняно з попередніми американськими заходами: замість необхідності доводити використання примусової праці в кожному окремому випадку він запроваджує спростовувану правову презумпцію, згідно з якою всі товари, що походять із Сіньцзяну або вироблені суб’єктами, внесеними до цього списку, вважаються виготовленими із застосуванням примусової праці. Відповідно, обов’язок довести протилежне покладається на імпортера.
Адміністрація Трампа обґрунтовує цей крок не лише захистом прав людини, а й необхідністю захистити американських працівників і підприємства від недобросовісної конкуренції з боку компаній, які використовують примусову працю. Китай назвав розширення списку порушенням домовленостей, досягнутих між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, та відповів запровадженням дзеркальних торговельних заходів, що ще більше ускладнило підготовку до попередньо запланованого на вересень візиту Генерального секретаря ЦК КПК до Вашингтона. Хоча американський закон безпосередньо не поширюється на імпорт до Європейського Союзу, він може суттєво вплинути й на чеські компанії, насамперед на постачальників автомобільної, машинобудівної та електротехнічної галузей. Продукція, що містить матеріали або компоненти, які походять від суб’єктів, включених до цього списку, може бути затримана американськими митними органами під час ввезення до США, що посилює вимоги до ретельного контролю походження сировини на всіх етапах ланцюга постачання.
Джерела:
Federal Register: Notice Regarding the Uyghur Forced Labor Prevention Act Entity List
U.S. Customs and Border Protection: UFLPA Operational Guidance for Importers
Sinopsis: Comparing genocides: Forced assimilation in Nazi Europe and East Turkestan (Xinjiang), China