З Грузії до Праги: новий посол Китаю прибуває з перевіреним репертуаром
Цього тижня у Празі вступив на посаду новий посол Китаю Чжоу Цянь (Zhou Qian, 周谦), який до цього працював у Грузії. На прийомі з нагоди його вступу на посаду та 77-ї річниці заснування КНР його вже встигли привітати прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш і голова Палати депутатів Томіо Окамура. За повідомленням посольства Китаю, Бабіш висловив задоволення тим, що двосторонні відносини «повертаються на здорову траєкторію розвитку», тоді як Окамура, за даними того ж джерела, наголосив на важливості «невтручання у внутрішні справи».
Чжоу має значний досвід публічного просування позицій Пекіна. Під час його роботи у Грузії відносини між двома країнами суттєво поглибилися: у 2023 році вони уклали стратегічне партнерство, цього року підвищили його рівень до «всебічного стратегічного партнерства», а за свій внесок у розвиток відносин Чжоу отримав від президента Грузії орден Золотого руна. Цим успіхам сприяли й сприятливі обставини: його дипломатична місія у Грузії збіглася в часі з відходом країни від прозахідного курсу, послабленням тамтешньої демократії та одночасним поглибленням відносин із Росією і КНР. Окрім популяризації двосторонньої співпраці, Чжоу регулярно виступав у грузинських медіа, де просував ширші наративи китайського уряду, зокрема критику американського гегемонізму та позицію Пекіна щодо статусу Тайваню. Наприклад, у 2025 році він опублікував у відомій грузинській газеті Rezonansi авторський матеріал під заголовком «Принцип одного Китаю не підлягає сумніву, а резолюцію Генеральної Асамблеї ООН № 2758 не можна оскаржувати». У ньому Чжоу повторив аргументи, які Пекін використовує на міжнародній арені для обґрунтування своїх претензій на Тайвань. Серед іншого він посилався на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН № 2758, хоча ця резолюція 1971 року стосується питання представництва Китаю в ООН і жодним чином не визначає питання суверенітету над Тайванем.
Отже, до Праги прибуває дипломат, який має досвід не лише задля розвитку двосторонніх відносин, а й активного просування політичних наративів Пекіна. Судячи з повідомлення китайського посольства, згідно з яким найвищі чеські посадовці вже на першому прийомі за його участю використовували формулювання, характерні для китайської дипломатичної лексики, у Празі він може знайти для них доволі сприятливий ґрунт.
Джерела:
Velvyslanectví ČLR v České republice: 中国驻捷克使馆隆重举办庆祝中华人民共和国成立77周年暨周谦大使到任招待会
Embassy of the People’s Republic of China in Georgia: 驻格鲁吉亚大使周谦在格主流媒体发表署名文章《一个中国原则不容置疑 联大第2758号决议不容挑战》
Стратегічна стабільність без значного прориву
Сі Цзіньпін 23–25 вересня, після одинадцятирічної перерви, прибув до Вашингтона на двосторонній саміт, здійснивши таким чином візит у відповідь на травневу поїздку Дональда Трампа до Пекіна. Американський президент влаштував йому надзвичайно теплий прийом, особисто зустрівши в аеропорту, запросивши на чаювання в Білому домі, а також разом із ним відвідав Національний архів, де наголосив на «6000 роках» китайської історії, порівнявши їх із нещодавнім 250-річчям заснування США. У відповідь генеральний секретар оголосив, що зоопарку Атланти передадуть у тимчасове користування пару панд як «послів дружби». Однак за всією помпезністю та символізмом ховаютьсястарі суперечності. Саміт продовжив лише на два місяці, а саме до січня, торговельне перемир’я, досягнуте торік у корейському Пусані, приніс обмежені тарифні послаблення та кілька окремих економічних домовленостей, проте не розв’язав суперечок навколо рідкісноземельних елементів, Тайваню та ширшого технологічного суперництва.
Офіційна риторика Пекіна говорить про «конструктивну стратегічну стабільність». Стратегічне суперництво є беззаперечним, певний рівень стабільності зберігається, однак конструктивні рішення залишаються обмеженими. Дедалі важливішим лакмусовим папірцем відносин стає штучний інтелект або «суперінтелект», як його віднедавна називає Білий дім. Обидві сторони намагаються знайти тут хоча б мінімальне спільне підґрунтя у вигляді регулярного діалогу та каналу кризової комунікації, але водночас продовжують змагатися за чипи, обчислювальні потужності, енергетичні ресурси та передові моделі. Що більше ШІ здатен визначати «стратегічну» перевагу в економічній, військовій та геополітичній сферах, то менше у Вашингтона й Пекіна стимулів спільно та «конструктивно» стримувати його розвиток.
Джерела:
Ministerstvo zahraničí ČLR: President Xi Jinping Holds Talks with U.S. President Donald J. Trump
The White House: Fact Sheet: President Donald J. Trump Advances a Fair and Reciprocal Relationship with China While Hosting Historic State Visit
Reuters: Trump, Xi end summit with tea, tour of US archives — and little sign of progress
Sinopsis: Kdo se bojí superinteligence
Пекін субсидує іпотечні кредити, але все ще не може стимулювати внутрішнє споживання
З 1 жовтня китайський уряд уперше почав субсидувати відсотки за комерційними іпотечними кредитами. Умовою є придбання першого житла, вартість якого не перевищує 1,5 мільйона юанів. Цей захід має пожвавити ринок нерухомості, що переживає спад, і водночас спрямований насамперед на молодь, економічне становище якої стає дедалі складнішим. Особливо гострою проблемою залишається надзвичайно високий рівень безробіття: коли у 2023 році офіційний показник перевищив 20 %, влада припинила публікувати статистику, а згодом відновила її вже за зміненою методикою. Однак цього літа навіть новий показник знову почав наближатися до 20 %. Рівень розчарування серед молоді добре ілюструють «офіси для імітації роботи», які з’явилися в кількох містах: безробітні можуть приблизно за 30 юанів на день орендувати робоче місце, імітувати звичайне офісне життя і навіть надсилати звідти фотографії батькам.
Субсидуючи іпотечні кредити, Пекін намагається стимулювати домогосподарства активніше брати позики й таким чином підтримати економіку, однак безпосередньо не розв’язує проблеми слабкого зростання доходів і невизначеності, які стримують споживання. Тож результатом може стати радше перенесення частини майбутнього попиту на житло на сьогодні, ніж його тривале пожвавлення. Подібні обмеження спроб Пекіна стимулювати внутрішнє споживання помітні й під час Золотого тижня, що саме розпочався у зв’язку з державним святом 1 жовтня. Китайці й надалі багато подорожують, однак під час самих поїздок витрачають дедалі обережніше: вже торік, попри зростання кількості подорожей, середні витрати на одну поїздку впали до найнижчого рівня за три роки. Таким чином, економічне зростання Китаю й надалі спирається передусім на експорт, тоді як Пекіну, попри неодноразові стимули, поки не вдається суттєво пожвавити внутрішнє споживання.
Джерела:
Trivium China: Central government subsidizes home loans for the first time
Caixin Global: Beijing Steps In With Mortgage Subsidies to Revive Housing Demand
The Economist: Unemployment is becoming a way of life for China’s young
Reuters: China’s Golden Week travel surge masks cautious consumer spending
Sinopsis: China’s Economy 2025: Examining Fatal Imbalances
Кінець спокою навколо аварії на Сьєрра-Мадре
Ситуація навколо мілини Second Thomas Shoal, яка розташована у виключній економічній зоні Філіппін, але на яку також претендує Китай, після двох років відносного затишшя знову загострюється. 24 вересня китайські судна не дозволили філіппінському судну постачання M/V Lapu-Lapu дістатися до затонулого корабля BRP Sierra Madre, на якому Філіппіни утримують невеликий військовий гарнізон. За даними Маніли, в операції, крім п’яти кораблів китайської берегової охорони, також взяли участь три бойові кораблі ВМС Китаю. Зрештою філіппінська сторона припинила місію через небезпеку зіткнення.
Це перший публічно відомий випадок блокування місії постачання з липня 2024 року, коли Маніла та Пекін після серії силових зіткнень домовилися про тимчасовий механізм постачання BRP Sierra Madre. Нове загострення відбувається невдовзі після десятої річниці арбітражного рішення в Гаазі, яке відкинуло правові підстави широких китайських претензій у Південнокитайському морі та підтвердило, що Second Thomas Shoal розташована у виключній економічній зоні Філіппін. Китай і досі відкидає це рішення. Тому мілина залишається одним із потенційно найнебезпечніших осередків напруженості в регіоні ще й через те, що Філіппіни є договірним союзником США, а американо-філіппінський оборонний договір поширюється і на збройні напади на філіппінські сили та державні судна в Південнокитайському морі.
Джерела:
USNI News: Chinese Cutters, Warships Block Philippine Resupply Mission to Second Thomas Shoal
Sinopsis: Deset let od arbitráže: proč je spor o Jihočínské moře zkouškou mezinárodního práva
Média jménem Strana: Jak čínská cenzura kolem tragédie v Himálaji živí nedůvěru