Європа готує жорсткішу відповідь на тиск китайського експорту
Часткова угода щодо обмеження китайського експорту гібридних автомобілів, про яку ми писали минулого тижня, аж ніяк не розвіяла побоювань Європи. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Європейської ради 15–16 жовтня назвала торговельний дисбаланс із Китаєм структурним і неприйнятним у довгостроковій перспективі: у 2025 році торговельний дефіцит сягнув приблизно 360 мільярдів євро. Нині увага зосереджується насамперед на хімічній та машинобудівній промисловості. Водночас Євросоюз готує значно ширший арсенал інструментів. У грудні Єврокомісія має представити ініціативу DiversifyEU, покликану зменшити критичну залежність європейських компаній від одного постачальника та запровадити механізм солідарності для держав-членів або галузей, які зазнають економічного примусу чи заходів у відповідь. На основі нещодавньої франко-німецької пропозиції також планують створити новий інструмент, який дозволить ЄС швидко обмежувати доступ до єдиного ринку, якщо цього вимагатиме захист європейських інтересів. Незвично узгоджена позиція європейських країн уже викликала різку реакцію Пекіна: Міністерство торгівлі Китаю попередило, що ЄС не варто недооцінювати рішучість і здатність Китаю захищати власні інтереси.
Єдиний європейський ринок є одним із найпотужніших важелів впливу Євросоюзу на Пекін. Китайська економіка досі значною мірою залежить від зовнішнього попиту. У третьому кварталі вона зросла на 4,5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року, однак головним рушієм зростання залишався експорт. Водночас внутрішнє споживання залишається слабким, а затяжна криза на ринку нерухомості й далі підриває довіру домогосподарств. Тому доступ до одного з найбільших і найбагатших споживчих ринків світу має для Китаю неабияке значення, а ЄС має підстави жорсткіше пов’язувати його з дотриманням правил економічної конкуренції. Для Чехії ці зміни особливо важливі. За останні два десятиліття значно побільшало галузей, у яких порівняльні переваги Чехії та Китаю збігаються. Серед них, наприклад, виробництво 3D-принтерів і коробок передач, де чеські компанії безпосередньо конкурують із китайськими виробниками. Ще помітніший цей збіг у випадку Німеччини, що додатково підвищує вразливість Чехії: на німецький ринок припадає понад 30 % чеського товарного експорту. Отже, посилення європейських заходів проти торговельних практик Китаю для Чехії — це не абстрактне питання брюссельської політики, а дедалі більше питання захисту власної конкурентоспроможності.
Джерела:
South China Morning Post: China warns EU not to ‘fantasise’ on trade approach as Brussels confirms new ‘kill switch’
Reuters: EU to propose import curbs on other Chinese sectors, says EU chief
Trading Economics: China Exports YoY
Китайські погрози та гроші загострюють суперечку з Філіппінами
Минулого тижня відносини між Китаєм і Філіппінами ще більше загострилися після того, як посол Китаю в Манілі Цзін Цюань заявив, що якби Пекін захотів застосувати силу проти Філіппін, то міг би «легко здобути перемогу». Так він відреагував на слова міністра оборони Гілберто Теодоро, який назвав Китай головним «порушником спокою» в Південно-Східній Азії через його дії в Південнокитайському морі. Президент Фердинанд Маркос-молодший розцінив слова Цзіна як погрозу, після чого Маніла викликала посла для пояснень. Міністерство закордонних справ Китаю не дистанціювалося від його заяви, а навпаки, закликало Філіппіни «належним чином стримувати безвідповідальні висловлювання та дії окремих політиків» (切实约束个别政客不负责任的言行). Пекін охоче використовує подібні формулювання — наприклад, вони лунали й після візиту віцепрезидентки Тайваню Сяо Бікім до Праги у 2024 році. Така риторика відображає авторитарне уявлення китайського керівництва про необхідність дисциплінувати окремих політиків.
Водночас конфлікт має виразний внутрішньополітичний вимір. Під час процедури імпічменту віцепрезидентки Сари Дутерте виникли підозри, що компанія, яку контролюють вона та її чоловік, отримала понад п’ять мільйонів доларів від структур із КНР. Наразі цю справу розслідують філіппінські служби безпеки. Дутерте відкидає звинувачення, називаючи їх політично мотивованими. Ці підозри особливо чутливі, оскільки фінансові стимули та залучення політичних і економічних еліт до співпраці належать до методів, які пов’язують із китайськими операціями впливу за кордоном. Саме тому Маркос назвав можливу причетність китайських коштів до цієї справи питанням національної безпеки.
Джерела:
Čínské MZV: 2026年10月19日外交部发言人毛宁主持例行记者会
Reuters: China’s coast guard monitors the Philippines resupplying vessel at disputed shoal
The Diplomat: After War of Words, China Says Relations With Philippines at ‘Critical Juncture’
Війна в Україні змінює підхід Китаю до безпілотників
Цього тижня Китай переглянув правила експорту безпілотників і пов’язаних із ними технологій. Новий режим, який набуде чинності 18 листопада, передбачає обов’язкове отримання дозволів на експорт окремих систем автопілоту, комунікаційного обладнання та потужніших безпілотних систем, здатних, наприклад, літати поза межами прямої видимості оператора або долати відстань понад 300 кілометрів. Водночас для частини стандартної цивільної продукції запроваджуються спрощена реєстрація та генеральні ліцензії. Міністерство торгівлі пояснює зміни подвійним призначенням безпілотників і стрімким технологічним розвитком. За словами відомства, деякі системи, які раніше вважалися передовими, за цей час перетворилися на звичайні споживчі товари. Таким чином, Пекін прагне посилити контроль над чутливими технологіями, водночас не обмежуючи експорт одного з найуспішніших видів китайської високотехнологічної продукції.
Війна в Україні повною мірою продемонструвала значення цих технологій. Дослідження вашингтонського аналітичного центру CSIS, засноване на понад 90 китайських військових і промислових джерелах, описує, як китайська армія аналізує досвід бойових дій і згодом використовує отримані висновки у військовій підготовці, розробках та закупівлях. Китайські експерти вивчають масове застосування дешевих безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, FPV-дронів з оптоволоконним керуванням, морських безпілотників, а також удари на великі відстані по аеродромах і логістичній інфраструктурі. Отже, нові правила дозволяють Пекіну точніше контролювати поширення стратегічних технологій.
Джерела:
Čínské ministerstvo obchodu: 商务部 海关总署 中央军委装备发展部公告2026年第49号 公布优化调整无人机相关物项出口管制措施的决定
Čínské ministerstvo obchodu: 商务部新闻发言人就优化调整无人机相关物项出口管制措施答记者问
CSIS: Learning Without Bleeding: China’s Lessons from the Russia-Ukraine Drone War
Більше контролю експорту, цього разу на штучний інтелект
Зміни в експортному контролі стосуються не лише безпілотників. Міністерство торгівлі та Міністерство науки і технологій Китаю запропонували також внести 23 технології штучного інтелекту до переліку технологій, експорт яких обмежений або заборонений. Пропозиція охоплює великі мовні моделі, ШІ-агентів, обчислювальні кластери, проектування чипів і технології пошуку слабких місць. Найсуворіший режим контролю передбачений саме для систем, здатних автономно створювати або модифікувати шкідливий програмний код. Громадське обговорення триватиме до 15 листопада, однак компанії вже зараз зобов’язані заздалегідь реєструвати заплановане передавання технологій, на які поширюються нові правила. Регулювання спрямоване насамперед на самі технологічні знання та розробки (ноу-хау), зокрема так звані ваги моделей, вихідний код або можливість самостійно використовувати технологію за кордоном. Натомість звичайне дистанційне користування китайськими ШІ-сервісами має залишитися значно менш обмеженим. Технології, уже оприлюднені з відкритим вихідним кодом (open source) або описані у фаховій літературі, планують вивести з-під дії цих обмежень.
Таким чином, Пекін намагається поєднати дві суперечливі цілі. Китайські моделі, насамперед від DeepSeek та Alibaba, приваблюють користувачів за кордоном завдяки низьким цінам і більш відкритому підходу порівняно з багатьма американськими конкурентами. Це допомагає Китаю розбудовувати власну технологічну екосистему та посилювати вплив на формування глобальних правил у сфері ШІ. Водночас уряд не хоче втрачати контроль над найпередовішими вітчизняними технологіями та розробками на тлі дедалі гострішої технологічної конкуренції з Вашингтоном. Тому запропоновані правила дозволяють і надалі поширювати використання китайських ШІ-сервісів за кордоном, залишаючи чутливіші технології під суворішим контролем. Спрощені ліцензії передбачені, наприклад, для китайських центрів обробки даних за кордоном або спільних дослідницьких проєктів. Отже, експортна політика Китаю дедалі більше наближається до американського підходу до контролю за чипами: обмеження доступу до найпередовіших технологій стає інструментом технологічного суперництва.
Джерела:
Čínské ministerstvo obchodu a ministerstvo vědy a technologií: 商务部 科技部公告2026年第48号 就修订《中国禁止出口限制出口技术目录》公开征求意见并对相关技术出口实施临时登记管理
Čínské ministerstvo obchodu: 商务部新闻发言人就修订《中国禁止出口限制出口技术目录》答记者问
Bloomberg: China Plans AI Export Curbs to Exert Control Over Key Tech
Reuters: Beijing seeks tighter grip on AI exports amid US rivalry
Bruegel: China’s outbound AI strategy starts with models and governance and ends with chips