Вовк-воїн в Осаці
Нова прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі нещодавно у своїй заяві пов’язала безпеку Японії із ситуацією навколо Тайваню. За словами прем’єр-міністра, можливий напад Китаю на острів становитиме пряму загрозу для Японії та вимагатиме активації оборонних сил Японії. Заява прем’єр-міністра є безпрецедентною – попередні прем’єр-міністри Японії надавали великого значення безпеці, але ніхто ще не говорив про можливе пряме вступ Японії в потенційний конфлікт. Сполучені Штати традиційно застосовують подібний підхід до захисту Тайваню в дусі «стратегічної неоднозначності».
Заява спричинила сильний розкол між Китаєм та Японією. Окрім звичайних заяв про порушення «принципу одного Китаю», до якого Японія ніколи не зобов’язувалася, найбільшу увагу привернув генеральний консул Китаю в Осаці Сюе Цзянь. Він напав на прем’єр-міністра в соціальних мережах і, дещо недипломатично, заявив, що у Китаю не залишиться іншого вибору, окрім як відрубати їй голову, якщо вона й далі буде «висовуватися». Японська сторона негайно засудила такий агресивний напад, і дедалі більше лунає закликів до вислання дипломата. Хоча Санае Такаїчі нещодавно потиснула руку Сі Цзіньпіну під час саміту АТЕС, японо-китайські відносини раптово зайшли в глухий кут.
Джерела:
The Guardian: Japan and China in growing row after PM Takaichi says Taiwan conflict could trigger military deployment
The Japan Times: Japan lawmakers eye firm response to Chinese envoy’s threat to behead PM
Віце-президент Тайваню в Європейському парламенті
Минулого тижня віце-президентка Тайваню Сяо Бі-хім відвідала Європу. Під час поїздки, у супроводі міністра закордонних справ Тайваню Лінь Цзя-луна, вона відвідала засідання Міжпарламентського альянсу з питань Китаю, яке відбулося в Європейському парламенті. У своїй промові вона наголосила на необхідності «підтримки миру в Тайванській протоці», тобто обмеження дедалі агресивнішої поведінки Китаю щодо сусідніх держав. Вона також нагадала, що Тайвань є надійним і стабільним економічним і демократичним партнером.
Закордонні візити провідних тайванських політиків не є поширеними через відсутність офіційних дипломатичних відносин та тиск з боку Китайської Народної Республіки, яка навіть зараз не пропускає своїх обов’язкових ритуалізованих протестів. Однак наразі це змінюється. Західні країни починають розуміти нездоланні системні розбіжності з КНР та важливість підтримки стабільності в Тайванській протоці. Поступово доходить висновку, що для підтримки миру необхідно, щоб Тайвань залишався де-факто незалежною державою, що станеться лише за умови його інтеграції в міжнародні структури.
Джерела:
The Guardian: Taiwan vice-president presses case at EU parliament for joint efforts to counter China
Sinopsis: Tchaj-wan a česká politika jedné Číny
COP30 підкреслює кліматичний парадокс Китаю
У понеділок Бразилія приймає кліматичний саміт ООН COP30. Результати найбільших економік світу (відповідальних за 46% світових викидів) у боротьбі з глобальним потеплінням зовсім не обнадійливі. Кліматичні цілі КНР не відповідають її частці у світових викидах, ЄС послабив свої амбіції в останню хвилину, а США навіть не направили офіційну делегацію на COP30. Навпаки, глобальний Південь стає дедалі активнішим у зеленій трансформації – завдяки китайським технологіям. Вони стають дедалі доступнішими за кордоном через перевиробництво, перенасичений внутрішній ринок та державний субсидований експорт.
Кліматична політика Пекіна сповнена парадоксів. Китай цього року вперше в історії зобов’язався скоротити обсяг викидів парникових газів на 7-10% до 2035 року, але як джерело майже 30% світових викидів, він мав би бути значно амбітніший. Минулого року КНР побудувала більше сонячних та вітрових електростанцій, ніж будь-хто інший у світі – але так само було і з вугільними. Дешеві китайські електромобілі та сонячні панелі роблять зелені технології доступними в усьому світі, але понад 60% енергії, необхідної для їх виробництва, все ще надходить з вугілля. Масштабні китайські інвестиції у виробництво зелених технологій за кордоном створюють робочі місця в країнах, що розвиваються, але під час видобутку сировини китайські компанії не враховують забруднення навколишнього середовища чи жорсткі умови праці для місцевих працівників. Замість того, щоб турбуватися про клімат, Пекін, ймовірно, мотивований бажанням позбутися залежності від імпорту нафти та домінувати в прибутковому зеленому секторі. Більше того, Китай користується відмовою США від вирішення проблеми зміни клімату та представляє себе як більш відповідального гравця або навіть потенційного світового лідера у сфері клімату. Відсутність США на COP30 додає певної достовірності цьому наративу КНР додаткової переконливості.
Джерела:
New York Times: A Flood of Green Tech From China Is Upending Global Climate Politics
Evropská komise: GHG emissions of all world countries
Council on Foreign Relations: China’s Latest Climate Pledges Fall Short of What’s Needed at COP30
Reuters: EU agrees weakened climate target in final-hour deal for COP30
Wilson Center: Examining China’s Impact on Mining in Africa: Critiques and Credible Responses
Крихке торговельне перемир’я між США та Китаєм між “червоними лініями”
Торговельне перемир’я між США та Китаєм, узгоджене наприкінці жовтня на саміті між президентом Трампом та Генеральним секретарем Сі Цзіньпіном, поступово починає втілюватися в конкретні кроки. Цього тижня набуло чинності скорочення тарифів – Сполучені Штати зменшили так званий «фентанілове мито» до 10%, тобто вдвічі, тоді як Китай зменшив тарифи на імпорт сої та зобов’язався купувати її. Вашингтон також призупинив дію тарифів та портових зборів, спрямованих на морський сектор Китаю. У відповідь Пекін посилив контроль за експортом фентанілу до США, Мексики та Канади та оновив список контрольованих прекурсорів. Водночас він тимчасово послабив експортний контроль на п’ять критично важливих мінералів, таких як галій та германій, а також рідкісноземельні елементи, на один рік.
Напруженість між Сполученими Штатами та Китаєм зменшилася, принаймні тимчасово, але нинішнє перемир’я, ймовірно, є лише одним епізодом у довгому циклі ескалації та спокою. Все ще існує низка спірних моментів, які посол Китаю в Сполучених Штатах нещодавно назвав «чотирма червоними лініями». Це «Тайвань, демократія та права людини, наш власний шлях і система, а також права на розвиток». Обидві сторони усвідомлюють крихкість відносин і намагаються не бути захопленими зненацька будь-якою подальшою ескалацією. Тому адміністрація Дональда Трампа нещодавно уклала кілька угод про співпрацю в галузі критично важливих корисних копалин, наприклад, з Японією та Австралією. Пекін, у свою чергу, прагне своєї технологічної самодостатності, що також підкреслюється в майбутньому п’ятирічному плані. Відповідно, Пекін, наприклад, зараз вимагає від усіх нових субсидованих державою центрів обробки даних замінити іноземні чіпи зі штучним інтелектом на вітчизняні альтернативи. Щоб компенсувати вищі енергетичні потреби вітчизняних чіпів, Пекін також субсидує постачання електроенергії до центрів обробки даних до 50%.
Джерела:
Embassy of the People’s Republic of China in the US: Remarks by H.E. Ambassador Xie Feng at the USCBC 2025 China Operations Conference & Dinner
Bloomberg: China Bans US Chips from State-Funded Data Centers, Reuters Says
Nikkei Asia: Global Economy set to benefit as China, US ease trade conflict