Ризики ШІ турбують і Вашингтон, і Пекін. Однак кожен із них побоюється чогось іншого
Останніми днями дискусія про безпеку ШІ значно активізувалася як у КНР, так і у Сполучених Штатах. Цьому, серед іншого, сприяла серія інцидентів, під час яких, наприклад, ШІ-агенти долали безпекові обмеження та атакували системи платформи Hugging Face. Безпека ШІ також має стати однією з важливих тем майбутнього саміту Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна наступного тижня. У США дискусію особливо активно розгорнув керівник Anthropic Даріо Амодеї, а серед представників провідних лабораторій ШІ посилюється переконання, що новітні моделі несуть ризики, з якими нинішні заходи безпеки не здатні впоратися. Тому частина американської дискусії допускає навіть можливість уповільнення розвитку найпередовіших систем. Пекін, однак, таку логіку відкидає: уповільнення розвитку він розглядає не як розв’язання безпекових проблем, а як потенційний ризик саме по собі, оскільки це могло б закріпити технологічну перевагу кількох американських компаній і ще більше поглибити розрив між країнами. Тому міністр державної безпеки Чень Їсінь у недільній статті для журналу «Китайський кіберпростір» відніс до головних загроз, пов’язаних із ШІ, саме «монополістичні практики, які поглиблюють дисбаланс у технологічному розвитку».
Обидві сторони також суттєво відрізняються у своєму розумінні самих ризиків. В американській дискусії вже тривалий час помітне місце посідають катастрофічні сценарії, за яких дедалі потужніші системи можуть вийти з-під контролю людини. КНР, навпаки, зосереджується передусім на політичному контролі — як зазначив міністр Чень, головним ризиком ШІ є «можливість систематично впливати на середовище політичної безпеки» та пов’язане з цим використання таких технологій, як дипфейки або згенеровані зображення й тексти, для «поширення сфабрикованих політичних чуток». Побоювання щодо суперінтелекту та втрати людського контролю хоча й поступово проникають і до китайського дискурсу, поки що залишаються в ньому менш домінантними, ніж у Сполучених Штатах. Крім того, Пекін значно впевненіше покладається на власні технічні та регуляторні інструменти. Таким чином, різне розуміння того, що становить головний ризик, обмежує простір для досягнення конкретної домовленості між Вашингтоном і Пекіном. Тому, за словами Метта Шихана, експерта з китайської політики у сфері ШІ, реалістичнішим результатом майбутнього саміту могло б стати започаткування регулярного американо-китайського діалогу щодо безпеки ШІ, який дозволив би обом сторонам поступово шукати спільне підґрунтя для подальших переговорів.
Джерела:
The New York Times: The ‘But China!’ Dilemma Driving the A.I. Race
Foreign Policy: Trump and Xi Won’t Find Common Ground on AI Safety
Sinocism Sharp China: The Limited Potential for a Pacing Deal; MSS on PRC AI Risks; Distillation and Data Security; The Party’s Approach to Social Media
中国网信 (Čínský kyberprostor): 国家安全部部长陈一新：全面筑牢人工智能安全屏障 推动人工智能健康有序发展
Cybespace Administration of China: 《人工智能安全治理框架3.0》发布
Xiangshan Forum нарешті без Зуни
Чеський міністр оборони Яромір Зуна зрештою цього тижня не прибув на Xiangshan Forum у Пекіні, хоча спочатку це входило до його планів. Запланована поїздка викликала критику, а Томіо Окамура пояснив її скасування тим, що міністр має залишитися в Празі через переговори щодо бюджету. Водночас у Празі проходила підтримувана чеським урядом безпекова конференція IISS Prague Defence Summit, на якій Зуна також мав виступити. Саміт відкрив прем’єр-міністр Андрей Бабіш, а Зуна взяв участь у дискусії про майбутнє європейської оборони. Тож його можлива поїздка до Пекіна була б іще більш помітною.
Xiangshan Forum належить до головних платформ китайської військової дипломатії і цього року зібрав майже сто іноземних делегацій. Окрім міністра оборони Китаю Дун Цзюня, на ньому виступили, зокрема, міністр оборони Сінгапуру Чан Чун Сін, заступниця міністра оборони Росії та родичка Володимира Путіна Анна Цивільова, а також заступник міністра оборони Північної Кореї Кім Кан Ір. Західні держави переважно направили представників нижчого рівня, тому участь чеського міністра була б доволі помітною. Форум був присвячений конфліктам, стратегічній стабільності та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні. Однак тоді як у Празі обговорювали посилення НАТО та європейської оборони, Пекін уже тривалий час називає розширення американської військової присутності та співпраці із союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні одним із джерел регіональної напруженості.
Джерела:
Novinky: Zůna do Číny neodletí. Neschválila mu to vláda
IISS: Prague Defence Summit 2026
Китайська супутникова підтримка Ірану
Американські посадовці заявили, що Іран перед липневою атакою на авіабазу Муваффак Салті в Йорданії, внаслідок якої загинули троє американських військових, отримав супутникові знімки високої роздільної здатності від китайських суб’єктів. Вони не уточнили, про які саме суб’єкти йдеться, і не надали доказів їхніх зв’язків із китайською державою, однак, за їхніми словами, це наразі найчіткіший доказ того, що китайська підтримка Ірану під час війни мала смертельні наслідки для американських сил. Цей випадок є частиною ширшої технологічної підтримки Ірану з боку Китаю. Ще квітневе розслідування газети Financial Times засвідчило, що китайська компанія Earth Eye виготовила й запустила комерційний розвідувальний супутник TEE-01B, який згодом на орбіті був переданий Ірану, тоді як інша китайська компанія Emposat надавала наземну інфраструктуру, дані та послуги, необхідні для керування ним. Записи, наприклад, показали, що 13–15 березня супутник здійснював знімання саудівської бази Prince Sultan, де 14 березня внаслідок іранської атаки було пошкоджено п’ять американських літаків. Таким чином, нові дані ще більше прояснюють масштаби китайської технологічної підтримки, яку Іран використовує під час конфлікту.
Водночас Дональд Трамп публічно применшив значення нової інформації, намагаючись знизити напруженість напередодні майбутнього саміту з генеральним секретарем Сі Цзіньпіном наступного тижня. Очікується, що війна з Іраном стане однією з тем переговорів. Тим часом Пекін цього тижня продемонстрував свої тісні зв’язки з Тегераном, коли міністр закордонних справ Ван Ї зустрівся зі своїм іранським колегою Аббасом Арагчі. З цієї нагоди Китай закликав відновити переговори між Іраном і Сполученими Штатами та звернувся до всіх сторін із закликом вирішувати спірні питання шляхом діалогу.
Джерела:
The Wall Street Journal: U.S. Links Chinese Satellite Imagery to Iranian Strike That Killed Three Troops
Financial Times: Iran used Chinese spy satellite to target US bases
Deutsche Welle: Trump dismisses report China supplied intel to Iran
Sinopsis: Čínsko-íránské vztahy
Китай охороняє свої технології та їхніх носіїв
З 15 вересня в Китаї діють нові правила, які розширюють можливості влади забороняти китайським громадянам виїзд із країни. Відтепер заборона може також стосуватися випадків порушення правил експортного контролю або передачі технологій, якщо такі дії можуть загрожувати китайській «промисловій» чи «технологічній безпеці». Таким чином, ці заходи можуть поширюватися і на осіб, які у своїй роботі мають справу зі стратегічними технологіями та чутливими професійними знаннями.
Ця зміна вписується в ширшу тенденцію за правління Сі Цзіньпіна, коли дедалі більше сфер економічного та суспільного життя потрапляють у площину державної безпеки. У китайському розумінні вона охоплює не лише захист політичної системи, а й економіку, технології та стратегічні ресурси. У технологічній сфері цей підхід особливо посилив закон про експортний контроль 2020 року та подальші обмеження на експорт деяких рідкісноземельних елементів, постійних магнітів, а також технологій, необхідних для їх видобутку, розділення та переробки. Таким чином, Пекін захищає не лише сировину, а й виробничі процеси, технічні дані та ноу-хау. Нові правила свідчать, що до цієї ж логіки можуть бути включені й люди, які мають доступ до таких знань. Поки що незрозуміло, наскільки широко застосовуватимуться нові повноваження. Однак вони вписуються в процес поступового технологічного відокремлення Китаю та Заходу. Тоді як США та їхні союзники обмежують доступ Китаю, наприклад, до найсучасніших напівпровідників, Китай дедалі послідовніше захищає сфери, в яких сам здобув значні технологічні можливості або домінуюче становище.
Джерела:
AP: China can block citizens from leaving the country over national security or tech export violations
Vláda ČLR: 国务院关于出境入境管理的规定
AP: China outlines more controls on exports of rare earths and technology