Китай і світ цього тижня: CAPS locked

У празькому Університеті CEVRO створюється новий центр, дорадчу раду якого очолить Ян Заграділ — політик із довгим списком китайських контактів, з яких деякі зараз фігурують в одній із найгучніших справ про шпигунство в Німеччині.

Ян Заграділ повертається з мережею китайських контактів

Приватний вищий навчальний заклад — Університет CEVRO — відкриває новий Центр азійсько-тихоокеанських досліджень (CAPS) із амбіцією «запропонувати якісний аналіз, рекомендації для державного управління та бізнесу, а також стати платформою для обговорення ключових викликів і можливостей, пов’язаних із цим динамічним регіоном». Його дорадчу раду має очолити колишній євродепутат від ODS Ян Заграділ. У Європейському парламенті він тривалий час відстоював політику Пекіна, зокрема через Групу дружби ЄС–Китай — аж до її ліквідації наприкінці 2020 року через підозрілі зв’язки та ризики для безпеки. Сьогодні Заграділ обіцяє, що приведе до CAPS «впливових громадських діячів з обраних азійських країн», щоб допомогти «як у розбудові бренду CAPS, так і в організації міжнародних заходів».

Паралельно в Німеччині розпочинається судовий процес у одній з найбільш скандальних справ про шпигунство на користь Пекіна. Суд у Дрездені розглядає звинувачення проти Ґо Цзяня, колишнього помічника євродепутата Максиміліана Краха з AfD. За версією прокуратури, громадянин Німеччини Ґо Цзянь з 2002 року працював на китайські спецслужби та завдяки зв’язкам із Крахом збирав для них внутрішню інформацію з Європейського парламенту, а також — за допомогою іншої громадянки Китаю — відомості, наприклад, про військові постачання в Україну. Крах був заступником голови згаданої Групи дружби разом із Заграділом та його китайським помічником Кай Лінем, який заснував цю групу та виконував обов’язки «генерального секретаря». У цьому контексті заява Заграділа про використання знайомств з Азії для розвитку нового центру звучить дещо зловісно. Можливо, новий аналітичний центр при CEVRO міг би розпочати свої дослідження з аналізу власних контактів і зв’язків.

Джерела:

CEVRO: CEVRO Univerzita založila Centrum asijsko-pacifických studií

Sinopsis: Cirkus je pryč, klauni zůstali

Česká televize: Začal soud s asistentem europoslance za AfD, který prý špehoval pro Čínu

ČRo Plus: Čínský vliv v Česku sice opadl, někteří bývalí významní politici se ale angažují dál, všímá si sinolog Hála
Sinopsis: Repurposing democracy: The European Parliament China friendship cluster

Буддизм в Австралії під наглядом

Про те, що операції китайського впливу далеко не обмежуються лише політичною сферою, свідчать і нещодавні події в Австралії. Місцева влада цього тижня звинуватила громадянку Китаю у зборі інформації про буддійську організацію Guan Yin Citta на прохання китайських органів громадської та державної безпеки. Це вже третій випадок переслідування згідно з австралійським законом про протидію іноземному втручанню (Foreign Influence Transparency Scheme), який після свого ухвалення у 2018 році став одним із чинників суттєвого охолодження відносин між Канберрою та Пекіном. Раніше Китай уже зазнавав критики за спроби впливати на австралійських політиків чи академічні інституції. Цей випадок демонструє менш помітну, але дуже систематичну спробу Пекіна проникнути та контролювати релігійні організації, що діють за межами КНР.

Відтоді як Сі Цзіньпін прийшов до влади, китайський режим дедалі інтенсивніше розвиває комплексну стратегію, спрямовану на контроль буддизму навіть за межами КНР. Вона поєднує класичні репресивні методи — стеження за духовними особами у вигнанні чи викрадення — з економічним тиском, маніпуляціями у соцмережах і просуванням контрольованого державою «китаїзованого буддизму». Його поширюють, наприклад, через створення міжнародних платформ на кшталт World Buddhist Forum або підтримку лояльних закордонних організацій. Таким чином, буддизм стає одним із важливих інструментів у глобальній боротьбі за вплив.

Джерела:

Associated Press: Chinese woman becomes third person charged under Australia’s foreign interference laws

ABC: What is Guan Yin Citta Dharma Door, the Australian religious organisation allegedly being spied on by China?

Sinopsis: Sacred Authority and State Power: The Future of the Dalai Lama Institution in a Global Context

Наднаціональна державна безпека

П’ять років після ухвалення закону про державну безпеку владі Гонконгу вдалося практично знищити залишки продемократичної опозиції, яка тепер переважно виживає в еміграції. Поліція Гонконгу нині зосереджується також на переслідуванні активістів, що живуть за кордоном, аргументуючи це дією закону й поза межами Гонконгу. Останнім кроком стало видання ордера на арешт групи активістів, яка називає себе «Гонконзьким парламентом» і має на меті відстоювання права на самовизначення та створення альтернативної конституції Гонконгу. Крім того, поліція запропонувала винагороди за інформацію, що допоможе затримати активістів, а частині з них також скасувала закордонні паспорти.

Власний закон про державну безпеку має і колишня португальська колонія Макао, яку КНР тривалий час вважала загалом «безпроблемною» та сприймала як зразковий приклад функціонування концепції «одна країна, дві системи». Попри те, що місцевий продемократичний табір є доволі маргінальним, наприкінці липня влада вперше застосувала закон про державну безпеку та заарештувала колишнього продемократичного депутата Ау Кам Сана за нібито «підбурювання до ненависті проти Макао та Китаю».Обидва випадки ще раз підтверджують, що з точки зору Пекіна «державна безпека» означає передусім політичну безпеку режиму та придушення будь-якого інакодумства як усередині країни, так і за її межами, а зовсім не «національну безпеку», як намагається натякнути англомовний переклад цих законів (National Security Law).

Джерела:

AP: Hong Kong cancels passports and bans financial support for 16 overseas activists

Hong Kong Free Press: Macau ex-lawmaker arrested in city’s first nat. security law action

Sinopsis: One Country, One State Security

Китайський вплив на окупованих територіях України

Російські державні ЗМІ оприлюднили повідомлення про заплановане відкриття китайської школи для трьох сотень китайських учнів в окупованому Луганську. Москва подає це як доказ міжнародної співпраці та крок до «нормалізації» життя на окупованих територіях, однак експерти застерігають, що мова може бути про пропаганду або прикриття для розвідувальних операцій.

Це також ще один прояв зростаючої підтримки з боку Китаю Росії. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї нещодавно несподівано відверто заявив, що Китай не бажає поразки Росії у війні. Формально Пекін намагається зберігати дипломатичну дистанцію, проте конфлікт у багатьох аспектах йому вигідний — зокрема тим, що дає змогу китайським компаніям отримувати прибутки від російської окупації українських територій. Китайські підприємства дедалі частіше беруть участь у будівництві інфраструктури на окупованих землях.

У цьому контексті, за словами Юрія Пойти з ініціативи New Geopolitics Research Network, «ймовірніше, що йдеться про заклад для підготовки китайських інженерів, техніків або робітників, залучених до російсько-китайських проєктів». Близькість до лінії фронту, крім того, надає китайським учасникам винятковий доступ до інформації про українську військову інфраструктуру та ситуацію на полі бою. У червні українська контррозвідка затримала двох громадян Китаю, підозрюваних у спробі викрадення планів протикорабельного ракетного комплексу «Нептун», який має ключове значення для оборони від російського вторгнення.

Джерела:

RFE/RL: A Chinese School In Occupied Ukraine? Analysts See Kremlin Propaganda At Work

ČT 24: Čínská škola v Luhansku? Jak působí Peking na Ruskem okupované Ukrajině

Reuters: Ukraine arrests Chinese father and son, both accused of spying