Саміт Шанхайської організації співробітництва виявляє глобальні амбіції та локальні суперечності
На початку тижня в китайському Тяньцзіні відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), десять постійних членів якої представляють понад 40 % населення світу та близько чверті глобального ВВП. Таким чином Пекін приймав найвищих представників різних держав, зокрема, Росії, Білорусі, Ірану та Індії, при цьому прем’єр-міністр останньої Нарендра Моді вперше за сім років відвідав Китай. Попри намагання лідерів у Пекіні представити це об’єднання як єдиний моноліт, що протистоїть занепадаючому Заходу та гегемонії Сполучених Штатів, між його членами й надалі існують значні суперечності в інтересах, які часом переходять у відкриті конфлікти. Наприклад, Індія після коротких бойових сутичок цієї весни відмовилася підтримати спільну заяву організації на користь Пакистану. І навіть попри очевидну готовність шукати альтернативи американським митам, Моді все ж утримався від участі в Пекіні у військовому параді, зокрема через напружені суперечки на китайсько-індійських кордонах.
Генеральний секретар Сі Цзіньпін використав саміт ШОС для презентації нової Ініціативи глобального управління (GGI). Вона продовжує серію з трьох попередніх ініціатив — Глобальної цивілізаційної ініціативи, Ініціативи глобального розвитку та Ініціативи глобальної безпеки, які спільно мають на меті переформатувати міжнародний порядок відповідно до китайського бачення. Сама ж GGI має спиратися на п’ять основних принципи: рівність суверенних держав, повагу до міжнародного права, мультисторонність, орієнтацію на людей та конкретні результати. Водночас увесь цей квартет ініціатив викликає питання: чи їхня мета полягає у наданні реальних рішень глобальних проблем, чи радше вони служать насамперед риторичною оболонкою та інституційним інструментом для посилення впливу Пекіна і залежних від нього авторитарних режимів — на шкоду країнам із демократичним устроєм, до яких (принаймні поки що) належить і сама Індія.
Джерела:
Vláda ČLR: 全球治理倡议概念文件
Chatham House: China is using the SCO summit and Victory Day parade to showcase its vision of a new world order
Die Welt: SCO summit: Xi pushes his vision, but is it resonating?
Переписування історії Другої світової від Москви до Пекіна
Слід за самітом ШОС відбулися урочистості з нагоди завершення Другої світової війни на Далекому Сході. Найпомітнішою частиною став військовий парад, але в попередні місяці в кінотеатрах домінували також масштабні фільми про боротьбу Китаю проти японської окупації, проходили тематичні виставки та святковий гала-концерт під егідою китайського міністерства культури. Усі ці заходи мали спільну рису: прагнення переписати історію та значення Другої світової війни так само, як це робить Росія, тобто представити обидві країни головними переможцями конфлікту й виводити з цього претензії на міжнародний порядок.
Друга світова війна на Далекому Сході розпочалася 1937 року вторгненням Японії до Китаю, яким тоді керував Гоміньдан на чолі з Чан Кайші. Комуністична партія Китаю в рамках єдиного фронту мала співпрацювати з Гоміньданом проти агресора, але на практиці це відбувалося лише обмежено. Гоміньдан ніс головний тягар боїв, особливо в містах, тоді як сили під проводом КП Китаю вели партизанську війну в сільських районах – не тільки проти японців, а й з метою послабити свого внутрішнього суперника. Зрештою, Гоміньдан, виснажений важкими боями Другої світової, зазнав поразки у подальшій громадянській війні з КП Китаю й відступив на Тайвань. Сучасна інтерпретація КП Китаю, яка приписує собі перемогу та применшує внесок Гоміньдану й іноземних союзників, насамперед США, є, м’яко кажучи, маніпулятивною.
Джерела:
Lianhe Zaobao: 中国文旅部：九三文艺晚会突出中共抗战中流砥柱作用
People`s Daily: China holds massive V-Day parade, pledging peaceful development
The National WWII Museum: Liberation in China and the Pacific
Sinopsis: Historický nihilismus
Мрії про політичне безсмертя на військовому параді
У середу у військовому параді взяли участь 26 глав держав і урядів, серед них і північнокорейський лідер Кім Чен Ин. Своє суперечливе представництво мала й Європа та Європейський Союз — через президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіца. Найбільше уваги в променях софітів, окрім Сі, отримав російський президент Володимир Путін, який цим жестом віддячив Сі Цзіньпіну за його присутність на травневих урочистостях з нагоди завершення Другої світової війни в Москві. Обидва лідери хвалилися поглибленням взаємних відносин, що підтвердили підписанням одразу 22 угод — від космонавтики та штучного інтелекту до медіа. Найважливішим стало юридично зобов’язувальне меморандум про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» — довго обговорюваного й для Москви ключового проєкту у час, коли через західні санкції вона втрачає свої традиційні доходи.
Мікрофони під час параду зафіксували курйозну розмову двох лідерів. Сі у невимушеній бесіді з Путіним висловив думку, що вже невдовзі люди зазвичай доживатимуть до 150 років. На це російський президент відповів, що завдяки трансплантаціям органів, можливо, вдасться досягти безсмертя. Обидва сімдесятирічні правителі при цьому у своїх країнах змінили правила так, аби забезпечити собі якнайдовше перебування при владі. Путін зробив це шляхом конституційних змін, що дозволяють йому керувати аж до 2036 року, а Сі — скасуванням обмеження у два терміни, запровадженого після смерті Мао Цзедуна саме для того, щоб запобігти надмірній концентрації влади в руках однієї особи. У контексті їхніх мрій про вічне життя така політична «безсмертність» виглядає доволі похмурою перспективою.
Джерела:
CCTV: 习近平同俄罗斯总统会谈
Financial Times: Russia says China has agreed vast new Siberia gas pipeline
The New York Times: In a Hot Mic Moment, Xi and Putin Muse About Living Forever
Унікальна виставка з Тайваню приїде до Праги
Національний музей у Празі у співпраці з тайванським Національним палацовим музеєм 11 вересня урочисто відкриє унікальну експозицію артефактів із двору китайських імператорів. Виставка під назвою «100 скарбів, 100 історій» представить низку експонатів, які за кордоном показують лише вкрай рідко. Серед них і знаменита «нефритова капуста» з часів останньої імператорської династії Цін, яку востаннє експонували поза межами Тайваню у 2014 році. Виставка буде відкрита до середини грудня цього року.
Експозиція Національного палацового музею в Чехії є продовженням не лише поглибленої культурної співпраці між Прагою та Тайбеєм, але й частиною кампанії місцевого міністерства закордонних справ «Європейський рік тайванської культури 2025» (2025歐洲台灣文化年). Під гаслом «Від технологій до культури: Тайвань формує майбутнє» ця кампанія має на меті представити країну міжнародній аудиторії в іншому контексті — не лише як виробника мікрочипів чи учасника геополітичного суперництва, а як космополітичне демократичне суспільство з багатою культурною спадщиною.
Культурний обмін між Чехією та Тайванем, історія якого сягає кінця 1990-х років, неодноразово супроводжувався протестами з боку Пекіна. Китайська влада вважає артефакти з Національного палацового музею викраденими китайськими націоналістами під час громадянської війни. Саме через протести Пекіна у 2003 році було скасовано попередню заплановану виставку Палацового музею в Чехії.
Джерела:
Focus Taiwan: National Palace Museum treasures to make debut in Czech Republic
CNA: 雙部會推歐洲台灣文化年 逾70場藝文活動26國登場
Sinopsis: Kulturní diplomacie mezi Českou republikou a Tchaj-wanem