Америка понад усе (America First)
Білий дім представив нову стратегію національної безпеки США на початку грудня. Документ, який обсягом трохи менше тридцяти сторінок, підсумовує бачення адміністрацією Трампа позиції та ролі США в сучасному світі та відображає ідеологію руху MAGA (Make America great again) та його центральний слоган «Америка понад усе». Виходячи з нього, Сполучені Штати мають намір керуватися виключно своїми економічними та стратегічними інтересами та, навпаки, хочуть повністю відмовитися від своєї ролі світового захисника демократії та прав людини. Ця частина є гарною новиною для Китаю (та Росії), в політичній системі яких США більше не бачать загрози та сприймають її насамперед як значного суперника в економічній та стратегічній сферах. У зв’язку з цим у стратегії декларується, що Сполучені Штати не будуть цікавитися внутрішніми справами інших держав. Однак це явно не стосується Європи, у внутрішніх справах якої США мають намір активно брати участь, щоб врятувати старий континент від нібито краху цивілізації в результаті надмірного лібералізму.
Менш сприятливою для Китаю частиною стратегії є підтвердження важливості Тайваню для Сполучених Штатів, які мають намір за будь-яку ціну запобігти насильницькому захопленню острова КНР. Причинами є значення тайванської напівпровідникової промисловості для світових ланцюгів постачання, а також стратегічне розташування Тайваню, яке суттєво полегшило б Китаю подальше просування вглиб Тихого океану й дало б змогу контролювати важливі навколишні торговельні маршрути. З подібних причин стратегія також наголошує на значенні Південно-Китайського моря, над повним контролем якого Китай також прагне встановити владу. Таким чином, документ, з одного боку, підтверджує деякі довгострокові стратегічні цілі Сполучених Штатів, а з іншого — у дусі транзакційної політики Трампа — залишає Вашингтону можливість домовлятися зі своїми суперниками, чим Китай, Росія та інші держави можуть скористатися у власних інтересах і для формування нових сфер впливу.
Джерела:
The White House: National Security Strategy of the United States of America
Міжнародне право та міжнародні інциденти
Минулого тижня поблизу Окінави відбулися масштабні військові навчання китайської армії. Оскільки вони проходили поблизу територіальних вод Японії, японські винищувачі піднялися в повітря, щоб відстежувати пересування китайських сил. Втім, винищувачі НВАК, за повідомленнями, двічі навели на японські літаки радар управління вогнем. Японський уряд намагався зв’язатися через «гарячу лінію» для врегулювання інциденту, однак Пекін не відповідав. Тому Токіо рішуче висловив протест китайській стороні проти цього кроку, який загалом вважається провокаційним і ризикованим через можливість ескалації. Японію підтримали й Сполучені Штати, які розкритикували інцидент і назвали свій союз із Японією «сильнішим, ніж будь-коли раніше». Китайська сторона, як зазвичай, стверджує, що діє повністю відповідно до міжнародного права. Таким чином, взаємини й надалі погіршуються з того часу, як прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті заявила, що в разі нападу Китаю на Тайвань її країна прийде на допомогу своєму сусідові, на що генеральний консул КНР в Осаці відреагував словами, що прем’єрці слід «відрубати брудну шию».
Окрім зростаючої військової активності НВАК навколо своєї території, Японія також стикається зі зростаючою хвилею ненависті до своїх громадян, які проживають у Китаї, — хвилею, яку тамтешня влада в кращому разі толерує, а в гіршому навіть підтримує. Водночас із експансіоністськими прагненнями Пекіна мають проблеми й такі віддалені країни, як Австралія та Нова Зеландія. Китайські військові навчання в цьому регіоні порушили цивільне сполучення, а китайські посадовці час від часу заявляють, що саме китайці «відкрили» Австралію, тож вона нібито має їм належати. Оскільки Росія нині є «другом без меж», влада в Пекіні офіційно не порушує тему неврегульованих суперечок щодо російсько-китайського кордону. Втім, у китайському інтернет-просторі дедалі частіше лунають наративи, що закликають до «повернення» великих територій на схід від Амуру, які цінська Китайська імперія втратила у війні з Росією, зокрема Владивостока та Сахаліну. Тож термін «дружба без меж» може набувати зовсім нових значень.
Джерела:
Nikkei: Japan says China didn’t answer hotline during radar incident
Reuters: US backs Japan in dispute with China over radar incident
Чіпи для Китаю, комісійні для Вашингтона
У понеділок президент США Дональд Трамп дозволив експорт передових мікрочіпів від Nvidia до Китаю. Зокрема, це стосується моделі H200, яка використовується для розробки штучного інтелекту. Хоча ця модель не є найпотужнішим продуктом компанії, H200 все ж перевершує свої китайські аналоги. Метою цього кроку є зменшення стимулу КНР до розробки власних технологій і таким чином утримання Пекіна принаймні частково залежним від американських постачальників. Чверть доходу Nvidia від продажу H200 у Китаї надходитиме уряду США.
Однак китайські регулятори розглядають можливість обмеження імпорту цих чіпів. Білий дім вперше заборонив експорт найсучасніших американських чіпів у 2022 році. Ці заходи були спрямовані на уповільнення темпів розвитку китайських досліджень у галузі штучного інтелекту, збереження американського домінування в цій галузі та запобігання доступу китайських військових до цих технологій. Обмеження поступово поширилися на програмне забезпечення та обладнання для виробництва чіпів і торкнулися 140 китайських підприємств. Пекін відповів обмеженням експорту до США критично важливої сировини, такої як германій, галій, сурма та вуглець. Заходи США спочатку призвели до зростання цін на технології та звільнень у Китаї, але водночас мотивували Пекін інтенсивно розвивати вітчизняну розробку та виробництво чіпів штучного інтелекту. Таким чином, ситуація на китайському ринку починає змінюватися – раніше американські компанії покривали понад 80% попиту на чіпи штучного інтелекту, але цього року, за оцінками, 60% забезпечать китайські постачальники. Крім того, передові чіпи потрапляють до КНР через контрабандистів та треті країни. Прихильники рішення Трампа хвалять його за зусилля щодо підтримки зв’язків з Китаєм та збереження залежності від американських технологій. Його критики, з іншого боку, зазначають, що Китай вже твердо налаштований позбутися цієї залежності. За їхніми словами, експорт H200 не змінить цю динаміку, але чіпи неминуче опиняться в руках китайських військових.
Джерела:
The Economist: Donald Trump’s flawed plan to get China hooked on Nvidia chips
CSIS: The Limits of Chip Export Controls in Meeting the China Challenge
The Guardian: US chip export controls are a ‘failure’ because they spur Chinese development, Nvidia boss says
Al Jazeera: China hits back against US chip crackdown
Не кажіть, що ми вас не попереджали
Явка виборців на недільних виборах до Законодавчої ради Гонконгу становила трохи менше 32%. Вона була аналогічно низькою, майже вдвічі нижчою, ніж на попередніх виборах, у 2021 році, коли вперше було запроваджено нову виборчу систему, яка дозволяла балотуватися лише «патріотам», схваленим Пекіном. Окрім того, що система не дає реального вибору та повністю виключає продемократичних політиків, на явку також вплинуло громадське невдоволення реакцією влади на листопадову пожежу в багатоквартирному комплексі Гонконгу, яка забрала щонайменше 159 життів. Такі стимули, як «листівки подяки», які виборці могли обміняти на винагороди в місцевих магазинах, або передвиборча пісня «Голосуй, створюй майбутнє» за участю поп-зірок гурту Canto, не дуже допомогли.
У той час як китайські ЗМІ говорять про «плавні» та «успішні» вибори та черги захоплених виборців, що утворюються біля виборчих дільниць на світанку, іноземні ЗМІ, особливо в контексті руйнівної пожежі, сприймають ситуацію дещо інакше. Бюро державної безпеки викликало їхніх представників, звинуватило їх у «нападі та втручанні у вибори» та додало: «Не кажіть, що ми вас не попереджали». Це ще раз ілюструє погіршення стану свободи преси в Гонконзі. Гонконг опустився майже на сімдесят позицій у рейтингу «Репортерів без кордонів» після запровадження закону про національну безпеку у 2021 році та наразі посідає невтішне 140-е місце.
Джерела:
RTHK: 同心‧投票‧創未來MV
New York Times: China’s National Security Office in Hong Kong Summons Foreign Journalists
Hong Kong Free Press: Hong Kong falls to 140th in press freedom index with historic low score, entering ‘red zone’ for first time
Xinhua: 香港特区第八届立法会选举投票顺利举行