Митна політика Трампа допомагає зближенню Китаю та Індії
Цього тижня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Нью-Делі, де провів переговори зі своїм індійським колегою Субраманьямом Джайшанкаром, а згодом і з прем’єр-міністром Нарендрою Моді. Ван і Джайшанкар обговорили, серед іншого, підтримання миру на кордоні, торгівлю, а також обмін гідрологічними даними щодо спільних річок. Саме останній пункт нині є особливо чутливим для Індії, зокрема після того, як Китай офіційно розпочав будівництво найбільшої у світі греблі у верхів’ях Брахмапутри, яка в Тибеті відома як Ярлунг Цангпо. Сторони домовилися про відновлення діалогу, поглиблення співпраці та вирішення питань спірних кордонів, що після кривавих сутичок у Гімалаях у 2020 році надовго перервали двосторонні зустрічі на найвищому рівні. Прем’єр Моді після семирічної перерви наприкінці місяця готується відвідати китайський Тяньцзінь, де візьме участь у саміті Шанхайської організації співпраці (ШОС), головування в якій наразі формально належить Китаю.
Представники обох країн наголосили на необхідності посилити комунікацію та економічну співпрацю у відповідь на зростаючий торговельний тиск з боку США. На початку серпня Білий дім пригрозив митами на індійські товари до 50 % через триваючі закупівлі російської нафти, а також додатковими 10 % на імпорт із країн-членів БРІКС, включно з Індією, за їхню «антиамериканську політику». Ван Ї підкреслив, що Індія та Китай «мають стати прикладом для інших країн, що розвиваються, і об’єднатися», відзначив важливість співпраці в межах мультилатералізму та опору «односторонньому шантажу». Чи зможуть ці жести вирішити глибші двосторонні суперечки щодо спірних кордонів і стратегічної недовіри — поки що залишається невизначеним.
Джерела:
Čínské MZV: 印度总理莫迪会见王毅
Reuters: India, China envoys discuss border peace, trade to boost cooperation
Reuters: India’s Modi to visit China for first time in 7 years as tensions with US rise
Cleartax: US Tariff on India: Impact, Affected Products, Rates & India’s Response
Обіцянкою не засмутиш
Генеральний секретар Китаю нібито нещодавно пообіцяв американському президенту, що під час правління Трампа не відбудеться військового нападу на Тайвань. Втім, з огляду на репутацію Трампа та його схильність до перебільшень, таке твердження слід сприймати з великою обережністю. Пекін відреагував на нього у звичному стилі, повторивши, що питання Тайваню є «внутрішньою справою Китаю», у яку жоден зовнішній актор не має права втручатися. Ця риторична рамка вже тривалий час є частиною китайської стратегії, метою якої є ізоляція Тайваню на міжнародній арені та послаблення його легітимності.
Результатом цього тиску є те, що кількість держав, які офіційно визнають Тайвань, поступово зменшилася до лише дванадцяти. Водночас в історії неодноразово траплялися випадки, коли країни змінювали дипломатичні зв’язки між Пекіном і Тайбеєм залежно від своїх поточних інтересів. Подібна ситуація зараз вимальовується в Гондурасі, де наближаються вибори, а частина політичних сил критикує встановлення відносин із Китаєм у 2023 році, насамперед через негативний вплив на експорт креветок. Тайванська дипломатія реагує на це прямо і заявляє, що готова знову прийняти Гондурас разом із його креветками до числа своїх партнерів.
Джерела:
Taipei Times: Taipei interested in restoring ties with Honduras: ministry
Reuters: Taiwan ‘issue’ is an internal matter, China says in response to Trump
Суд над Джиммі Лаєм добігає кінця
На початку тижня відбулося завершальне судове засідання у тривалому процесі над гонконзьким підприємцем Джиммі Лаєм, засновником нині вже неіснуючої впливової газети Apple Daily, яка критикувала китайську владу. Лая звинувачують у «змові з іноземними силами» — одному з найтяжчих злочинів за законом про державну безпеку. Цей закон був ухвалений 30 червня 2020 року у відповідь на масштабні гонконзькі протести, які, серед іншого, вимагали ширших демократичних реформ. Він набув чинності того ж дня і відтоді став дієвим інструментом боротьби з демократичними активістами — на його підставі вже було затримано понад 300 осіб.
Міжнародна спільнота сприйняла ухвалення закону як спробу криміналізувати будь-яку критику китайської влади як у Гонконзі, так і за його межами, і різко на нього відреагувала. Європейський Союз і Сполучені Штати запровадили санкції та експортні обмеження, а ряд держав надали притулок гонконзьким активістам — нещодавно, наприклад, Австралія продемократичному політику Теду Хуею. У відповідь на ухвалення закону угоди про екстрадицію з Гонконгом розірвали, зокрема, Нова Зеландія, Австралія, Велика Британія, Канада та США. Наразі Чеська Республіка разом із Португалією є єдиними країнами ЄС, які досі підтримують цю угоду.
ДЖерела:
Associated Press: Hong Kong court begins hearing final arguments in Jimmy Lai’s national security trial
Amnesty International: Hong Kong: National Security Law analysis shows vast majority unjustly arrested
Reuters: Australia grants asylum to former Hong Kong lawmaker and pro-democracy activist
Гуманоїдні роботи: з рингу на заводські лінії
Змагання гуманоїдних роботів, що відбулися на вихідних у Пекіні за участю компаній та інституцій із 16 країн, подарували видовищні падіння, невпевнені кроки та навіть «боксування в повітрі». Проте головне завдання вони виконали — привернули увагу до робототехніки, яка входить до десяти найважливіших напрямів урядової стратегії Made in China 2025, спрямованої на стрибкоподібну «модернізацію» китайської промисловості та здобуття домінантного становища у ключових секторах. Китайський уряд виділив на це сотні мільярдів доларів у вигляді прямої підтримки, пільгових кредитів, податкових знижок та субсидій.
Поєдинки у рингу роботам поки що даються погано, зате у виробництві вони почуваються значно впевненіше. Сьогодні за рівнем автоматизації виробництва Китай випереджає навіть США, Німеччину та Японію. Особливо масово в роботизацію інвестують заводи з виробництва електромобілів, які користуються своїми розгалуженими ланцюги поставок та досвідом у сфері передових технологій, значною мірою запроваджених західними компаніями у спробі вийти на китайський ринок. Таким чином країна частково відходить від моделі виробництва, заснованої на дешевій робочій силі, яка дедалі більше стикається з демографічними обмеженнями старіючого китайського населення. Використання роботів також допомагає утримувати низькі ціни експорту, на який Китай і далі покладається як на один із ключових стовпів своєї економіки.
Джерела:
The New York Times: The Athletes at China’s Robot Games Fell Down a Lot
The New York Times: China Has an Army of Robots on its Side in the Tariff War
国务院： 国务院关于印发《中国制造2025》的通知