Тегеран має підтримку Китаю навіть без “таємничих літаків”
Минулого тижня Китай надзвичайно відкрито та голосно засудив спочатку ізраїльські атаки, а згодом і американське бомбардування іранських ядерних об’єктів як «порушення суверенітету Ірану» та Статуту ООН, що, як нібито йшлося у Вашингтоні, мало б «зашкодити його репутації світової держави». Зацікавленість Пекіна в деескалації пояснюється, зокрема, тим, що близько половини імпорту нафти Китаю проходить через Ормузьку протоку – не лише з Ірану, а також із Саудівської Аравії та Іраку. Можливе закриття цієї критичної точки та пов’язане з цим різке зростання цін на нафту на світових ринках тим самим матимуть значний вплив на китайську економіку. «Дванадцятиденна війна» вже була дуже близька до такого сценарію, але припинення вогню у вівторок 24 червня запобігло йому – принаймні поки що.
Британська газета The Telegraph також повідомила про кілька «загадкових» вантажних рейсів Boeing-747 з Китаю до Люксембургу, які зникали з радарів поблизу повітряного простору Ірану. Цілком природньо, що це викликало певні спекуляції щодо можливих військових поставок, таких як тверде паливо та компоненти для іранських балістичних ракет або систем протиповітряної оборони. Втім, згодом NewsGuard процитувала люксембурзьку транспортну компанію Cargolux, яка пояснила зникнення з радарів глушінням над цим районом, додавши, що її літаки взагалі не входили у повітряний простір Ірану. Китай вже раніше демонстративно постачав Ірану вищезгадане військове обладнання, але зазвичай більш повільним та дешевшим морським транспортом. Як і у випадку з Росією, зараз навряд чи КНР ризикуватиме своїми ширшими економічними інтересами та важко здобутою репутацією нейтрального гравця — навіть якщо продовжує прагнути зберегти при владі союзні авторитарні режими.
Джерела:
ChinaNews: 中国常驻联合国代表：美国打击伊朗核设施 损害自身信誉
Foreign Policy: Don’t Count on China Bailing Out Iran
Sinopsis: Čínsko-íránské vztahy
Яструби Брюсселя
До запланованого саміту ЄС-Китай залишився місяць, і вже очевидно, що атмосфера переговорів буде не зовсім теплою. Останніми місяцями Китай намагався скористатися геополітичною напруженістю, пов’язаною з другим терміном Дональда Трампа, та схилити Європу на свій бік. Хоча обидві сторони декларують готовність до діалогу, посадовці ЄС продовжують висвітлювати проблемні аспекти поведінки свого «системного суперника». На нещодавньому саміті G7 президент Європейської комісії розкритикував Китай за зловживання своїм економічним впливом для тиску на торговельних партнерів, нагадавши, що проблема сягає корінням у вступ КНР до Світової організації торгівлі у 2001 році. Заяви із критикою лунали також від голови європейської дипломатії Каї Калласа, яка визначила Китай як ключового “актора”, що сприяє продовженню російської агресії в Україні.
В економічній сфері Європейська комісія особливо стурбована нерівними умовами, за яких китайські компанії працюють на європейському ринку— і навпаки. У відповідь ЄС запровадив тарифи на імпорт китайських електромобілів, а нещодавно також обмежив імпорт медичних виробів з Китаю та виключив китайські компанії з участі в державних закупівлях у медичному секторі. Втім, у майбутньому жорсткіший підхід до Китаю може викликати суперечності серед країн-членів ЄС, частина з яких віддає перевагу налагодженню тісніших відносин із Пекіном. Так, наприклад, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес під час свого нещодавнього візиту до Китаю висловився на підтримку подальшої двосторонньої співпраці. Китай також має потужний вплив не на Європу, а також на решту світу, у вигляді успішно монополізованого видобутку і переробки рідкісноземельних металів та виробництва магнітів.
Джерела:
Euro News: Von der Leyen blasts China’s ‘blackmail’ in direct appeal to Trump at G7 summit
SCMP: EU foreign policy chief calls for ‘dose of realism’ in China relations
Пекін підтримує Трампа у питанні встановлення контролю над опіоїдами
У спробі заспокоїти Вашингтон, Китай оголосив про посилення правил виробництва та обігу двох хімічних речовин, що використовуються для виготовлення незаконного наркотику – фентанілу. Ці обмеження набувають чинності, починаючи з наступного місяця. Заява пролунала після зустрічі міністра громадської безпеки Китаю з послом США в Пекіні. Китай, ймовірно, намагається переконати адміністрацію Трампа скасувати 20%-ий тариф на китайський імпорт, запроваджений проти Китаю через його небажання зупинити торгівлю фентанілом.
Американська «опіоїдна епідемія» розпочалася в 90-х роках минулого століття, коли лікарі масово призначали знеболювальні препарати, що викликають сильну залежність, наприклад оксиконтин. Нелегальні синтетичні опіати, такі як фентаніл, потім почали поширюватися серед наркоманів. Між 1999 і 2022 роками вони забрали більше життів американців, ніж обидві світові війни разом із конфліктами в Кореї та В’єтнамі. Хімічні прекурсори для їх виробництва надходять переважно з КНР, звідки їх купують мексиканські наркокартелі. Вони виробляють препарат і контрабандою постачають його у США. Вашингтон неодноразово звинувачував Китай у недостатніх зусиллях щодо вжиття заходів проти торгівлі наркотиками, але Китай давно заперечує будь-яку свою відповідальність за опіоїдну кризу в США. Посилюючи регулювання прекурсорів, Китай сигналізує Сполученим Штатам про готовність до деескалації торговельної війни, яка вже призвела до різкого скорочення китайського експорту до США з початку року.
Джерела:
New York Times: China Tightens Controls on Fentanyl but Calls It a U.S. Problem
CDC: Understanding the Opioid Overdose Epidemic
Bloomberg: China Exports to US Fall Most Since 2020 Despite Trade Truce
Sinopsis: Americká „fentanylová krize“ a čínské „století ponížení“
Ще одна надзвичайно успішна кампанія
Останніми днями партійні ЗМІ критикували надмірний запал, із яким місцеві чиновники сприйняли кампанію, розпочату в березні, з метою просування так званих «Вісім правил ощадливості». Вони були запроваджені Сі Цзіньпінем у рамках його антикорупційної кампанії, яка стала одним із стовпів його уряду та, окрім своєї легітимізуючої функції, має дуже прагматичний бік – як ефективний інструмент для усунення політичних опонентів.
У останніх публікаціях критиці піддалися різні ексцеси, коли місцева влада інтерпретувала правила, як постійну заборону на вживання алкоголю для всіх державних службовців, заборону на харчування в ресторанах у групах більше трьох осіб або необхідність ліквідації корпоративних їдалень. Це вкладається у звичну для КПК схему, яка супроводжувала кампанії майже протягом усієї її історії, а саме поєднання жорсткої ідеологізації, суворого ієрархічного управління без зворотного зв’язку знизу та конкуренції за демонстративну лояльність. Усе це створює середовище, схильне до таких помилок. Типовим історичним прикладом була «Кампанія чотирьох шкідників», під час якої знищення горобців призвело до перенаселення сарани та сприяло катастрофічному голоду під час кампанії “Великого стрибка”. Більш того, пропаганда скромності як моральної чесноти виглядає дещо контрпродуктивною на тлі не дуже успішних зусиль держави підтримувати внутрішнє споживання, і тим самим частково трансформувати багаторічну економічну модель, яка наголошує на побудові «сильної та багатої країни» за рахунок рівня життя окремих громадян.
Джерела:
Xinhua: 新华时评·锲而不舍落实中央八项规定精神丨整治违规吃喝，不是一阵风不能一刀切
共产党员网: 禁止违规吃喝，不是吃喝都违规
The Washington Post: No booze, no flowers: Chinese officials told to tighten their belts