Жорсткі слова та безкоштовні можливості
Під час телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою у вихідні міністр закордонних справ Китаю Ван Ї рішуче засудив ізраїльську атаку, назвавши її неприйнятним порушенням суверенітету, безпеки та територіальної цілісності Ірану. На відміну від стриманої реакції Пекіна під час ескалації восени минулого року, цього разу була зайнята відкрито проріранська позиція, мобілізувавши інші дипломатичні ресурси, зокрема Шанхайську організацію співробітництва (ШОС), тим самим засудивши атаки. Пекін вже давно підтримує Іран на міжнародній арені — зокрема, у межах ООН. Китай також імпортує до 90% нафти саме з Ірану, часто через незареєстровані судна, аби уникнути санкцій США. Іран, у свою чергу, є основним клієнтом китайської оборонної промисловості.
Попри таке партнерство, в інтересах Пекін не виходити за рамки жорсткої риторики у цьому конфлікті. наразі утримується від дій, які могли б призвести до відкритої конфронтації. Більше того, у Китаю, ймовірно, немає реальних засобів принципово вплинути на ситуацію. У своїй телефонній розмові з міністром закордонних справ Ірану, Ван Ї висловив готовність виступати посередником у будь-яких переговорах. Однак навряд чи Ізраїль прийме Китай як нейтральну сторону – останнім часом відносини між двома країнами значно погіршилися, особливо через відмову Пекіна однозначно засудити атаку ХАМАС 7 жовтня 2023 року та критику Китаєм жорстоких дій Ізраїлю в Газі.
Джерела:
Ministerstvo zahraničních věcí ČLR: 王毅同以色列外长萨尔通电话
Ministerstvo zahraničních věcí ČLR: 王毅同伊朗外长阿拉格齐通电话
Foreign Policy: China Backs Iran in Fight Against Israel
Sinopsis: Čínsko-íránské vztahy
Пральні машини сходять з розуму
Китайська економіка відродилася у травні, роздрібні продажі зросли на 6,4% у річному обчисленні, згідно з оновленими даними влади, причому в окремих сегментах (наприклад, побутова техніка), продажі зросли більш ніж на 50%. Зростання головним чином зумовлене поточними державними субсидіями та нещодавніми святами, які тимчасово підвищили рівень споживання домогосподарств. Ці імпульси допомагають Китаю пом’якшити вплив тарифів Трампа та загального уповільнення промисловості.
Але це тимчасові наслідки, які не приховують глибших проблем, таких як уповільнення ринку нерухомості, уповільнення інвестицій та падіння довіри споживачів. Тому китайський уряд робить ставку на посилення економічного стимулювання. Окрім споживчих субсидій, наприкінці 2024 року він запустив амбітний план реструктуризації боргу місцевих органів влади на суму 10 трильйонів юанів. Залишається питання, чи буде цього достатньо для відновлення економіки в довгостроковій перспективі.
Джерела:
National Bureau of Statistics: 2025年5月份社会消费品零售总额增长6.4%
Bloomberg: China’s Consumer Boom Seen Temporary as Weak Sentiment Persists
Китайсько-тайванський форум під керівництвом Комуністичної партії
У неділю в Сямень відкрився 17-й Straits Forum. Це найбільший захід, спрямований на об’єднання китайських і тайваньських політиків, бізнесменів і громадських діячів. Форум офіційно відкрив Ван Хунін, член Постійного комітету Політбюро Комуністичної партії Китаю та головний ідеолог Сі Цзіньпіна. Форум організовує китайська сторона, тому від імені Тайваню можуть брати участь лише лояльні до Пекіна люди – переважно обрані люди з опозиційної партії Гоміньдан або віддані безпартійні члени, але не політики з правлячої Демократичної прогресивної партії.
Уряд Тайваню та експерти з китайсько-тайванських відносин критикують цей форум як інструмент єдиного фронту, і навіть опозиційна партія Гоміньдан, яка традиційно пропагує більш м’яку політику щодо Китаю, цього року значно скоротила кількість делегатів, а її керівництво тримається на відстані від цього заходу. У той час як китайські політики представляють на форумі все більш жорстку позицію КПК щодо Тайваню, тайванська сторона не має можливості вільно висловити свою позицію або забезпечити участь представників свого уряду. З цієї причини у форумі з тайванського боку беруть участь переважно такі люди, як колишній президент Тайваню Ма Їнцзю, який вкрай непопулярний не тільки серед громадян Тайваню за співпрацю з китайським режимом, але й критикується власною партією Гоміньдан.
Джерела:
Taipei Times: Ma Ying-jeou’s forum speech regrettable, MAC says
中國評論通訊社: 中評關注：國民黨迴避海峽論壇反而失優勢
«Маленький крок» Китаю на шляху до місячної станції
За минулий рік Китайське національне космічне агентство (CNSA), американський еквівалент NASA, успішно запустило шість нових супутників на орбіту навколо Місяця. Їхня місія полягає в підготовці навігаційної та комунікаційної інфраструктури для майбутніх китайських місій Chang’e 7 і 8 на зворотний бік Місяця, які мають закласти основу для запланованої Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS).
Космічна програма Китаю переживає значний розвиток. У 2021 році CNSA доставив космічний корабель Zhuzhong на поверхню Марса, а наступного року запустив космічну станцію Tiangong (天宫, «Небесний палац»). Окрім Міжнародної космічної станції, це єдина постійно населена космічна станція у світі. Пекін побудував його у відповідь на заборону США на співпрацю NASA з CNSA в 2011 році. Минулого року Китай став першим у світі, хто отримав зразки зі зворотного боку Місяця за допомогою місії Chang’e 6. Інші цілі CNSA включають відправку «тайконавта» (китайський термін для астронавта) на поверхню Місяця до 2030 року, повернення зразків з Марса на Землю до 2031 року і, що не менш важливо, будівництво житлової дослідницької станції на Місяці до 2035 року. У цьому проекті беруть участь ще дванадцять країн, у тому числі й Росія. Однак космічна діяльність Китаю носить не тільки суто науковий характер, важливою мотивацією для Пекіна є також мілітаризація космосу, адже космічні технології можуть, наприклад, використовуватися для наведення міжконтинентальних балістичних ракет. Минулого року в ході реорганізації китайської армії були створені Військово-космічні сили (军事航天部队), друге у світі подібне військове формування.
Джерела:
The Diplomat: China’s Space Dream: No Limits, No End
Space News: China lays foundation for cislunar infrastructure with spacecraft in novel lunar orbits