Зустріч Петра Павела з Далай-ламою викликала різку реакцію КНР
У вівторок 12 серпня речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь виступив із заявою про призупинення Китаєм всіх контактів із президентом Чехії Петром Павелом після того, як той 27 липня під час приватної поїздки до Індії зустрівся з Далай-ламою. Пекін звинуватив Павела у порушенні політичного зобов’язання Чеської Республіки та «завданні шкоди суверенітету й територіальній цілісності КНР». Канцелярія президента Чехії зазначила, що наразі з Китаєм немає жодної прямої комунікації на президентському рівні, тож ця заява фактично нічого не змінює. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський наголосив, що йшлося про приватний візит, під час якого президент особисто привітав тибетського лідера з важливим ювілеєм, і саме так Китай має до цього ставитися. У подібному дусі висловилися й кілька інших чеських міністрів та політиків, які підтримали Павела та відкинули спроби Пекіна диктувати чеським представникам, куди вони мають право їздити.
Це не перший випадок, коли Китай різко реагує на зустрічі іноземних лідерів із Далай-ламою. У 2012 році Пекін заморозив дипломатичні відносини з Великобританією після того, як тодішній прем’єр-міністр Девід Кемерон зустрівся з Далай-ламою, а у 2016 році запровадив торговельні обмеження проти Монголії після візиту Далай-лами туди. Подібні заходи стали звичною частиною дипломатичної стратегії Китаю, спрямованої на перешкоджання офіційним контактам держав із тибетським духовним лідером, якого Пекін вважає сепаратистом. Сам Далай-лама з кінця 1980-х років не прагне повної незалежності Тибету, а лише справжньої автономії та можливості для тибетців брати участь в управлінні своєю країною в межах так званого середнього шляху.
Джерела:
Čínské MZV: Foreign Ministry Spokesperson Lin Jian’s Remarks on August 12, 2025
ČTK: Hrad: Mezi prezidenty ČR a Číny není přímá komunikace
Sinopsis: Tibet na rozcestí
Що за чіпи, друже?
Сполучені Штати та Китай продовжили перемир’я в торговельній війні ще на 90 днів — Вашингтон збереже 30% мито на китайський імпорт, Пекін залишить 10% мито на американські товари. Цей крок має дати час для подальших переговорів щодо спірних питань — від обмеження імпорту рідкісноземельних металів до закупівель Китаєм російської нафти — і водночас підготувати ґрунт для зустрічі Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Перешкодою залишаються й американські обмеження на експорт передових технологій — передусім ідеться про чіпи Nvidia H20, спеціально розроблені для китайського ринку, експортні ліцензії на які були призупинені навесні. Тепер, після інтенсивної лобістської кампанії з боку американських компаній, адміністрація США пішла на безпрецедентний крок — стягуватиме з цих компаній 15% прибутку в Китаї. Що робитимуть із цим «податком» далі, поки що невідомо.
Пекін, утім, чинить свій опір і робить несподівані кроки. Наприкінці липня партійна газета Renmin Ribao (Женьмінь жибао) сколихнула інформаційний простір дописом у соцмережах «Як я маю тобі вірити, Nvidia?». У ньому ставиться під сумнів безпека продукції компанії, мовляв, вона має «чорний хід» (backdoor), що дає змогу здійснювати дистанційний контроль, — звинувачення, яке, до речі, на Заході регулярно лунає на адресу китайських технологій. Нещодавно китайські регулятори почали вимагати від місцевих компаній пояснень, чому вони більше не користуються вітчизняними альтернативами іноземним чіпам. Чіпи H20 насправді не є дуже вигідним вибором для КНР — їхні обмежені можливості мало сприятимуть розвитку ШІ, проте вони все ж досить якісні, аби багато фірм надавали їм перевагу перед місцевими аналогами. Ситуацію може змінити «супер-пупер передовий чіп» Blackwell, щодо якого Трамп натякнув на можливість дозволу експорту до Китаю — ймовірно, знову в обмін на якийсь вигідний для себе договір.
Джерела:
The Guardian: Trump sparks concern after suggesting he might allow sales of Nvidia’s advanced AI chips in China
China Media Project: Misreading the News About Nvidia
Financial Times: Beijing demands Chinese tech giants justify purchases of Nvidia’s H20 chips
人民日报评论: 人民日报：英伟达，让我怎么相信你？
У центрі уваги — риф Скарборо
Поблизу рифу Скарборо, який традиційно використовують філіппінські рибалки, у понеділок 11 серпня сталася дещо курйозна аварія. Корабель китайської берегової охорони врізався у військове судно Народної визвольної армії Китаю. Зіткнення нібито сталося, коли корабель берегової охорони КНР переслідував судно філіппінських колег, що прямували на допомогу місцевим рибалкам. У відповідь на інцидент Сполучені Штати — найстаріший союзник Філіппін в Азії — направили до району два військові кораблі для проведення операції зі «свободи судноплавства», метою якої було оскаржити претензії КНР. За даними китайської сторони, американські кораблі відстежував китайський військовий корабель, який згодом їх «відтіснив».
Південно-Китайське море вже давно є предметом особливого інтересу Китаю. Значна його частина складається з міжнародних вод, але різні ділянки оскаржують прибережні держави, які дедалі частіше вступають у конфлікти з Пекіном. Китай прагне встановити контроль над усім регіоном і ігнорує рішення Постійного арбітражного суду в Гаазі від 2016 року, який визнав його дії незаконними. За останні два роки конфлікт між Філіппінами та Китаєм ще більше загострився, і сутички між військовими обох країн вже не є рідкістю — хай навіть вони обмежуються лише бійками чи поєдинками з ножами й шаблями. Суперечки не обмежуються лише Південно-Китайським морем — цього тижня президент Філіппін Фердинанд Маркос заявив, що у випадку спроби Китаю силою захопити Тайвань, Філіппіни також будуть втягнуті у війну. Він нагадав як про географічну близькість до Тайваню, так і про численну філіппінську громаду, що там проживає.
Джерела:
Reuters: China, US trade barbs over destroyer passage near Scarborough Shoal
BBC: China rams own warship while chasing Philippine vessel
DW: Philippines will be pulled into any war over Taiwan — Marcos
Sinopsis: Nejžádanější vrak v Jihočínském moři
Дисципліна в Міжнародному відділі ЦК КПК Китаю
Наприкінці липня під пильну увагу дисциплінарних органів Комуністичної партії Китаю, ймовірно, потрапив черговий високопоставлений партієць — керівник Міжнародного відділу ЦК КПК Лю Цзяньчао. Він є однією з ключових постатей у системі зовнішніх зв’язків Китаю, а в минулому розглядався як можливий кандидат на посаду міністра закордонних справ, особливо після звільнення та зникнення Цінь Ґана два роки тому. Раніше Лю займався не лише дипломатією, а й антикорупційною діяльністю, зокрема брав участь в операції «полювання на лисицю», спрямованій на повернення до Китаю як реальних економічних злочинців, так і політичних опонентів. Нині він, ймовірно, сам став об’єктом антикорупційного розслідування, хоча справжні причини так і залишаються невідомими.
Міжнародний відділ, який, згідно з офіційними даними, Лю все ще формально очолює, займається встановленням контактів між КПК та політичними партіями в усьому світі. Колись він співпрацював переважно з соціалістичними та комуністичними партіями, але сьогодні прагне дружби з будь-якими політичними силами, які можна вважати «друзями Китаю». У Чехії ця структура, яку іноді називають «новим Комінтерном» і яка, за даними Служби безпеки та інформації (BIS), також виконує розвідувальні функції, традиційно підтримувала тісні контакти з Чеською соціал-демократичною партією і Комуністичною партією Чехії і Моравії. Вона, зокрема, брала участь у спробах політичної ізоляції Мілоша Вистрчила після його поїздки на Тайвань. Час від часу відділ намагається налагоджувати контакти і з представниками інших партій, зокрема ANO чи ODS, хоча ті не завжди усвідомлюють, з ким саме мають справу.
Джерела:
Reuters: Prominent Chinese diplomat Liu Jianchao taken for questioning, sources say
Sinopsis: Dlouhá ruka čínských úřadů v cizině
Sinopsis: Soudružský pokyn z Pekingu – jasně se distancovat od Vystrčila