Зустріч Петра Павела з Далай-ламою
Президент Петр Павел після робочого візиту до Японії, де, зокрема, зустрівся з імператором Нарухіто, вирушив до Ладакху на північному заході Індії, щоб особисто привітати 14-го Далай-ламу Тензіна Ґ’яцо з нещодавнім 90-річчям. Під час приватної поїздки Павла супроводжувала посол Чехії в Індії Елішка Жигова, а також вони разом зустрілися з головою тибетського уряду у вигнанні — сікйонґом Пенпою Церінгом. Далай-лама, який після втечі з Тибету у 1959 році живе в індійському вигнанні, був багаторічним другом колишнього президента Вацлава Гавела та відвідував Чехію загалом одинадцять разів. З нагоди свого нещодавнього 90-річчя він підтвердив, що духовний інститут Далай-лами продовжить існувати, проте його наступник буде народжений у «вільній країні», тобто за межами КНР.
Китайське посольство в Празі очікувано відреагувало на цю зустріч критичною заявою, у якій висловило «сильне занепокоєння та рішучий протест» щодо цього кроку. У заяві посольство назвало Далай-ламу «політичним вигнанцем, який під прикриттям релігії займається антикитайською сепаратистською діяльністю», і водночас рішуче зажадало, щоб чеська сторона «припинила надсилати будь-які неправильні сигнали сепаратистським силам, що прагнуть незалежності Тибету». Водночас, як нагадав президент у коментарі для тибетських ЗМІ, 14-й Далай-лама не обов’язково прагне повної незалежності Тибету: «Він дуже добре розуміє середній шлях і хоче для свого народу лише свободи релігійного віросповідання, свободи слова та свободи мови. Думаю, що ми всі повинні це підтримати».
Джерела:
Česká televize: Prezident Pavel navštívil dalajlamu. Poblahopřál mu k 90. narozeninám
Ústřední tibetská správa: Historic Visit: Czech President His Excellency Petr Pavel Meets Tibetan Leaders, Affirms Support for Tibet Cause
Velvyslanectví ČLR v Praze: Mluvčí Velvyslanectví Čínské lidové republiky v České republice odpověděl na otázku týkající se Tibetu
Sinopsis: Sacred Authority and State Power: The Future of the Dalai Lama Institution in a Global Context
CzechTourism і китайська історія
Три тижні тому Служба безпеки та інформації (BIS) оприлюднила щорічний звіт за минулий рік, у якому, окрім підтримки російської агресії проти України, шпигунської діяльності та кібератак, згадує Китай також у контексті впливових операцій, спрямованих на кооптацію публічно відомих осіб. Державне агентство CzechTourism, бюджетна організація Міністерства регіонального розвитку, у цей же час планує просувати Чехію в Китаї як привабливий туристичний напрям — у співпраці з китайськими інфлюенсерами та знімальними групами.
Саме інфлюенсери часто стають предметом суперечок, пов’язаних із пропагандою китайського режиму за кордоном. Китайські державні органи запрошують іноземних інфлюенсерів у свою країну, які в обмін на фінансову винагороду беруть участь у ретельно спланованих поїздках. Їхньою метою є показувати Китай у позитивному світлі та спростовувати «західні фейки» про порушення прав людини, особливо в регіонах, населених нацменшинами, наприклад, Східний Туркестан (АР Сіньцзян, що на заході Китаю). Не менш важливі й китайські інфлюенсери. Наприклад, Лі Цзиці (Li Ziqi), активна учасниця комуністичного молодіжного союзу, що показує ідеалізоване життя в китайській сільській місцевості, належить до найпопулярніших китайських інфлюенсерів як у самій країні, так і за кордоном. У той час як подібні творці контенту все тісніше пов’язані з Комуністичною партією, автори, чий контент не відповідає офіційно схваленому образу Китаю, стикаються з цензурою або прямими репресіями. Ймовірність того, що агентство CzechTourism натрапить на незалежного інфлюенсера без зв’язків із китайською державою, практично дорівнює нулю.
Джерела:
CzechTourism: Česko přitahuje čínské turisty i filmové štáby. Pomáhají přímé lety i úspěšná reality show
BIS: Výroční zpráva za rok 2024
Sinopsis: Čínská propaganda v Česku: Nejen influenceři
Sinopsis: Čína a svět tento týden: Veřejné zdraví i vzácné zeminy jen za odměnu
China Daily: Youth organization reaches out to web influencers
BBC: ‘I missed you very much’: China’s social media darling returns
Тайванська політична криза не завершується
На цих вихідних на Тайвані повним провалом завершилася перша хвиля голосування за відкликання 24 членів законодавчого органу від опозиційної партії Гоміньдан. Так звані великі вибори за відкликання були оголошені громадянським суспільством у відповідь на політичні дії опозиції минулого року. Гоміньдан разом із Тайванською народною партією (ТНП) становлять опозицію правлячій Демократичній прогресивній партії (ДПП), але водночас утримують більшість місць у місцевому парламенті, що значно ускладнює роботу уряду. Після спроби розширення повноважень законодавчого органу та блокування роботи конституційного суду громадськість обурили й опозиційні скорочення в державному бюджеті, адже вони стосувалися і витрат на оборону, через що багато хто звинуватив опозицію в загрозі безпеці країни на користь Китаю.
Хоча кампанія за відкликання була сильною, Гоміньдану зрештою вдалося мобілізувати своїх виборців, які підтримали «синіх» політиків. Таким чином, розподіл сил у Законодавчому юані залишився незмінним. Вибори за відкликання давали шанс правлячій ДПП повернути контроль над законодавчою владою, якби їй вдалося здобути щонайменше шість місць за рахунок Гоміньдану. Це все ще, хоч і з дуже малою ймовірністю, може статися у другій половині серпня, коли відбудеться голосування за відкликання ще семи опозиційних політиків. У будь-якому разі ДПП тепер доведеться мати справу з ще більшим тиском із боку опозиції, загостреною риторикою та неспроможністю виконувати оборонні вимоги з боку Сполучених Штатів.
Джерела:
New Bloom: First Wave of Recalls Results in Defeat for Pro-Recall Campaigners
Sinopsis: Spirála odvolacích voleb na Tchaj-wanu
Commonwealth Magazine: 大罷免即時開票
«Угоди» Трампа та Тайвань
Президент Тайваню Лай Цінде відклав свій запланований візит до офіційних дипломатичних союзників Тайваню в Латинській Америці. Причиною він назвав нестабільну політичну ситуацію у своїй країні, пов’язану з невдалими виборами за відкликання та нещодавнім тайфуном. Однак справжньою причиною, схоже, є заборона на проміжну посадку в Нью-Йорку, на яку, імовірно, пішов Трамп у спробі забезпечити собі вигідну позицію для торговельної«угоди» з Китаєм.
Попри відсутність офіційних дипломатичних відносин, Сполучені Штати є найважливішим союзником Тайваню й досі зазвичай дозволяли проміжні посадки тайванських політиків, включно з президентами. Нинішня відмова є вкрай незвичною. Підхід Дональда Трампа до Тайваню щонайменше нестабільний і викликає питання, чи не намагатиметься він «обміняти» Тайвань на якісь вигоди для своєї країни (або для своїх спонсорів), що суперечить чинному законодавству, яке зобов’язує США підтримувати Тайвань. Втім, кроки Трампа поки що не принесли жодних конкретних результатів: величезний торговельний дефіцит із Китаєм не зменшився, адміністрація Трампа пішла на поступки у питаннях мит і заборони експорту деяких чипів, а китайський режим до того ж тепер публічно визнає свою підтримку російської агресії проти України.
Джерела:
The Guardian: Taiwan president scraps Latin America trip amid reports the US opposed stopover in New York
Sinopsis: Historie Tchaj-wanu a konceptu jedné Číny
Про що ми говоримо, коли говоримо про безпеку
Китайська Народна Республіка під час конференції з питань штучного інтелекту в Шанхаї, що відбулася на вихідних, запропонувала створити Світову організацію зі співпраці в галузі ШІ (WAICO), а також представила план дій для глобального управління штучним інтелектом. Ці кроки є частиною ширшої стратегії, в межах якої Китай прагне стати лідером не лише у розвитку, а й у регулюванні ШІ на міжнародній арені, формувати норми в цій сфері та водночас виступати як представник країн, що розвиваються, котрі критикують технологічну гегемонію Заходу й вимагають рівного доступу до інновацій. Ключовим «експортним продуктом» у цій сфері, який просуває КНР і в згаданому плані, став термін «суверенітет», тобто право кожної держави обирати власний шлях регулювання кіберпростору. Ця концепція особливо знаходить відгук у деяких африканських країнах та в Росії, де під час ухвалення репресивних заходів часто посилаються саме на цей термін.
Прем’єр Лі Цян на конференції говорив про необхідність забезпечення безпеки штучного інтелекту шляхом «широкого міжнародного консенсусу». Досягти такої згоди, однак, буде надзвичайно складно — насамперед через те, що, хоча безпека ШІ є ключовою темою як для Китаю, так і для західних країн, обидві сторони вкладають у це поняття принципово різний зміст. Якщо на Заході безпека стосується насамперед захисту від зловживань технологіями, наприклад для поширення дезінформації, чи запобігання дискримінації та упередженням, то в китайському контексті йдеться передусім про захист державного устрою, заснованого на владі однієї партії. Згідно з місцевими регуляторними стандартами, ризиком може бути, наприклад, підрив соціалістичних цінностей, дослідження, що підтримують права людини, або поширення негативного іміджу Китаю в зарубіжних медіа. Таким чином, «китайське рішення» безпеки ШІ, яке прем’єр Лі представив на конференції, із західної точки зору виглядає радше як втілення найгірших сценаріїв зловживання штучним інтелектом.
Джерела:
Ministerstvo zahraniční ČLR: 李强出席2025世界人工智能大会暨人工智能全球治理高级别会议开幕式并致辞
Ministerstvo zahraničí ČLR: 人工智能全球治理行动计划（全文）
China Media Project: How China Sees AI Safety