Пекін обіцяє справедливіший світовий порядок, але реальність виглядає менш переконливою
У середу Державна рада Китаю оприлюднила Білу книгу під назвою «Побудова справедливішої та раціональнішої системи глобального управління: китайські концепції, ініціативи та кроки». У ній Пекін розвиває представлену торік Ініціативу глобального управління та конкретизує своє бачення світового порядку, що ґрунтується на п’яти принципах: суверенній рівності держав, повазі до міжнародного права, багатосторонній співпраці, орієнтації на потреби людей та акценті на досягненні конкретних результатів. Цим документом Пекін прагне посилити свій вплив на формування правил міжнародної торгівлі, безпеки та співробітництва у сфері розвитку. Також у ньому визначено стратегічні сфери, де такі правила відіграватимуть дедалі важливішу роль — від глибин Світового океану та полярних регіонів до космосу й кіберпростору.
Втім, у документі прослідковується протиріччя між китайською риторикою та практикою. Китай критикує протекціонізм, але сам уже тривалий час обмежує діяльність іноземних компаній у різних секторах економіки та зберігає асиметричний доступ до свого ринку. Він говорить про нерозповсюдження ядерної зброї та стабільність, водночас розвиває тісні відносини з Іраном і Північною Кореєю, чиї програми вже багато років викликають занепокоєння саме через ризики ядерної проліферації. Ще одним кричущим дисонансом є те, що Пекін наголошує на принципах суверенітету та територіальної цілісності, але навіть після більш ніж чотирьох років російської війни проти України та її суверенітету китайська підтримка Москви не припинилася, а скоріше навіть навпаки. Попри це, документ є важливим як приклад китайського наративу, значною мірою орієнтованого на країни так званого Глобального Півдня, які позитивно сприймають риторику про правила та мир, навіть якщо за нею приховуються чужі геополітичні інтереси.
Джерела:
Čínská Státní rada (CN): 构建更加公正合理的全球治理体系：中国的理念、倡议与行动
Čínská Státní rada (EN): Full text: More Just and Equitable Global Governance: China’s Principles, Proposals and Actions
South China Morning Post: The white paper making China’s case for new rules for the world’s new frontiers
Reuters: China calls for more Global South voices to be heard at United Nations
ЄС: Китай навчав російських солдатів, які воюють в Україні
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас у понеділок заявила, що Європейський Союз має підтверджену інформацію про те, що КНР проводила підготовку російських військових для участі у бойових діях в Україні. За її словами, Брюссель нині «ретельно оцінює», які наслідки цей факт матиме для двосторонніх відносин. Заява Каллас підтвердила інформацію зі статті агентства Reuters, опублікованої у травні. У матеріалі йдеться про угоду між китайською та російською арміями, відповідно до якої торік у Китаї пройшли підготовку близько двохсот російських військовослужбовців. За даними неназваних європейських розвідувальних служб, частина з них згодом повернулася на український фронт і взяла участь у бойових операціях. Звинувачення Каллас Пекін поки що не коментував.
Хоча російські та китайські збройні сили з 2022 року провели десятки спільних навчань, а Пекін і Москва декларують «дружбу без кордонів», КНР щодо війни в Україні позиціонує себе як нейтральний і незацікавлений спостерігач, який виступає за мирний діалог. Саме тому, на відміну від Ірану чи Північної Кореї, Пекін не постачав Москві зброю та не направляв військових. Водночас Китай ніколи не засуджував агресію Росії проти України, а поставки товарів подвійного призначення та закупівля російських природних ресурсів допомагають підтримувати функціонування російської воєнної економіки. Саме через це Пекін регулярно зазнає критики з боку Європейського Союзу. Однак підготовка російських військових для участі у війні проти України змінює характер китайської залученості до конфлікту та вимагає рішучої реакції з боку Європи. Це відбувається в той момент, коли відносини між КНР та ЄС і без того залишаються напруженими через взаємні торговельні суперечки та прагнення ЄС зменшити свою економічну залежність від Пекіна.
Джерела:
Reuters: Exclusive: Russians covertly trained by China return to fight in Ukraine, sources say
SCMP: EU says China trained Russian troops as bloc weighs tougher stance on Beijing
Sinopsis: Vojenská cvičení Číny a Ruska odhalují limity jejich spolupráce
Проблеми з фальшивими журналістами
Цього тижня директор аналітичного центру «Європейські цінності» Якуб Янда повідомив, що його організація стала мішенню цілеспрямованої фішингової атаки. Зловмисник видавав себе за журналістку агентства Associated Press та намагався змусити Янду відкрити шкідливе посилання, яке могло скомпрометувати як його пристрій, так і системи «Європейських цінностей». Окрім кібератак, Чехія стикається й з іншими проявами китайської активності на своїй території. Міський суд Праги повернув на додаткове розслідування справу чоловіка, обвинуваченого у шпигунстві на користь китайської розвідувальної служби. У Чехії він був зареєстрований як кореспондент китайської партійної газети Guangming Daily (光明日报), однак, за версією обвинувачення, збирав інформацію для китайської держави. Таким чином він став першою особою, яку судили за злочин «несанкціонована діяльність на користь іноземної держави» відповідно до § 318a Кримінального кодексу Чехії. Водночас чинний закон зазнає критики з боку опозиції: його намагалися скасувати через Сенат, однак у лютому це рішення відхилив Конституційний суд Чеської Республіки.
За оцінками бельгійських спецслужб, приблизно один із п’яти акредитованих журналістів з КНР насправді може бути агентом розвідки. Подібними оцінками користуються й інші європейські спецслужби. Газета Guangming Daily вже раніше привертала увагу в Чехії через співпрацю з Literární noviny, де в межах оплачуваного партнерства публікувалися матеріали китайської пропаганди. Інтерв’ю згаданому журналісту, серед інших, надавав і нинішній неофіційний експерт партії Motoristé з питань зовнішньої політики Jan Zahradil.
Джерела:
Seznam Zprávy: Případ muže viněného ze špionáže pro Čínu vrátil soud k došetření
Seznam Zprávy: Operace falešná novinářka: Čínská rozvědka připravila past na českou neziskovku
Ústavní soud ČR: Neoprávněná činnost pro cizí moc jako nová skutková podstata trestného činu obstála před Ústavním soudem
Politico: Watch out for spies, European Commission tells its staff
Sinopsis: Družbu s Pekingem si rozvracet nedáme!
Sinopsis: Turek, nebo Zahradil?
Kecy a politika: Vyhlášení výročních cen Zlatá kozenka 2025
BIS: Výroční zpráva Bezpečnostní informační služby za rok 2024
Ще одна китайська поліцейська дільниця, цього разу у Франції
Французька контррозвідка повідомила про закриття дев’яти нелегальних китайських «поліцейських дільниць» на території країни. Їхню діяльність відстежували понад рік і встановили, що вони були зосереджені насамперед на спостереженні за дисидентами китайського походження. Ці «поліцейські дільниці» діяли під контролем Міністерства державної безпеки КНР через осіб китайської національності, які проживали у Франції. Подібні структури функціонували й у Чехії, де на їхнє існування звернув увагу проєкт Sinopsisу співпраці з газетою Deník N. Китайськомовні медіа спочатку досить відкрито повідомляли про їхню діяльність. Однак після того, як ця тема привернула міжнародну увагу, китайська сторона спершу заперечила їхнє існування, потім заявила про їхнє закриття, а паралельно почала поступово видаляти з інтернету матеріали, які підтверджували їхню роботу. Нинішній випадок у Франції демонструє, що ця проблема залишається актуальною й сьогодні.
Китайська Народна Республіка вже тривалий час прагне контролювати не лише своїх громадян, які проживають за кордоном, а й осіб китайського походження, що мають громадянство інших держав. Такий підхід певною мірою спирається на китайське законодавство, включно з конституційними положеннями. Для впливу на закордонні китайські громади влада КНР використовує широкий набір інструментів. Одним із них є суворий контроль за видачею паспортів, іншим — тиск через родичів і близьких, які залишилися в Китаї. Представники китайської діаспори за кордоном часто об’єднуються у різноманітні організації за регіоном походження або професійною належністю. Спочатку такі об’єднання мали допомагати людям адаптуватися до життя за кордоном, однак згодом провідні позиції в них нерідко посіли особи, пов’язані з посольствами КНР або безпосередньо з партійними та державними структурами, як правило, з Відділом роботи Єдиного фронту при ЦК КПК. Оскільки багато представників китайської діаспори недостатньо володіють мовою країни проживання або погано орієнтуються в місцевій правовій системі, вони часто певною мірою залежать від таких організацій. Це робить їх більш вразливими до операцій впливу, які координуються з КНР. Саме на цьому підґрунті виникла ідея «китайських поліцейських дільниць», які влада КНР рекламувала як місця, де її громадяни можуть отримати допомогу з консульськими питаннями чи проблемами, пов’язаними зі злочинністю. Насправді ж вони перетворилися на інструмент політичного контролю над китайськомовними громадами та діяли нелегально в низці країн Європейського Союзу, зокрема й у Чехії.
Джерела:
Le Monde: France shuts down clandestine Chinese ‘police stations’ operating on its territory
Sinopsis: Peking si v Česku zřizuje policejní stanice
Берлінський форум вшановує десять років геноциду уйгурів
Десять років геноциду уйгурів та систематичних переслідувань населення, яке проживає в автономному районі Сіньцзян (Східний Туркестан), стали головними темами Міжнародного уйгурського форуму (UIF), що відбувся минулого тижня в Berlin. У заході взяли участь представники уйгурської еміграції та експерти з усього світу — синологи, сходознавці, юристи, журналісти й політики. Чеську Республіку представляли, серед інших, заступник голови Сенату Іржі Оберфальцер, депутати Хаято Окамура та Зденек Гржиб, синолог та уйгурист Ондрей Клімеш з Академії наук та аналітики проекту Sinopsis.
Однією з найбільш обговорюваних тем став китайський Закон про етнічну єдність і прогрес, який має набути чинності 1 липня. На думку критиків, він суперечить Конституції КНР та іншим правовим нормам, які гарантують національним меншинам свободу віросповідання, право користуватися власною мовою та писемністю, а також інші прояви культурної самобутності. Водночас закон фактично узаконює чинну політику примусової асиміляції щодо уйгурів, тибетців, монголів та інших народів і має сприяти їхній китаїзації та послабленню їхньої культурної ідентичності. Як заявив президент Всесвітнього уйгурського конгресу (ВУК) Турганджан Алавдун: «Переслідування уйгурів досі триває і ніколи по-справжньому не припинялося». Учасники форуму обговорювали подальші арешти небажаних для влади осіб та їхнє поміщення до так званих центрів перевиховання, повсюдний нагляд і стеження, примусову працю, а також спроби знищення уйгурської ідентичності через заборону релігійних практик, обмеження використання рідної мови та насильницьке відправлення дітей до віддалених шкіл-інтернатів.
Джерела:
YouTube: International Uyghur Forum
World Uyghur Congress: International Uyghur Forum
International Uyghur Forum: IUF 2026