Живий факел перед штаб-квартирою ООН
П’ятдесятидворічний тибетець Лобзанг Палден, також відомий як Лобга Рангцен, у четвер, 2 липня, здійснив акт самоспалення перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку. Напередодні він опублікував відеозвернення, у якому закликав тибетців активніше підтримувати боротьбу за незалежність Тибету, а також засудив новий китайський Закон про етнічне згуртування та прогрес. На його думку, цей закон посилює тиск на формування єдиної китайської ідентичності та обмежує культурну, мовну й релігійну самобутність некитайських етнічних груп, зокрема тибетців. Лобга Рангцен став одним із 170 тибетців, які з 2009 року пожертвували власним життям, привертаючи увагу до тибетського питання. За даними організації International Campaign for Tibet, у 2009–2022 роках було зафіксовано 159 відомих випадків самоспалення на території Тибету та ще 11 — серед тибетців у вигнанні. Попередні випадки за межами Тибету відбувалися в Індії та Непалі, тому нинішній інцидент став першим відомим випадком самоспалення тибетця на території Сполучених Штатів.
Масштаби цих протестів, а також останні звернення самих «живих смолоскипів» різко контрастують із китайською цензурою та офіційним образом Тибету як регіону стабільності, розвитку й «етнічної гармонії». Водночас вони нагадують, що втручання у тибетську ідентичність, релігію та культуру має глибокі наслідки не лише для жителів самого Тибету, а й для тибетської громади у вигнанні. Символічно, що цей випадок стався незадовго до 91-го дня народження 14-го Далай-лами Тензіна Ґ’яцо, коли питання його наступництва знову опинилося в центрі уваги, а також активізувалися спроби Комуністичної партії Китаю вплинути на цей процес.
Джерела:
Reuters: Tibetan man dies after setting himself on fire near UN headquarters, activists say
International Campaign for Tibet: ICT mourns passing of Tibet activist Lobga Rangzen following first Tibetan self-immolation on US soil, calls for action on Tibet
Sinopsis: Zákon o urychlení etnického sjednocení a pokroku
Sinopsis: Reinkarnace dalajlamy jako boj mezi posvátnou autoritou a státní mocí
Подарунок Пекіна на День незалежності США
4 липня Китай звільнив Езру Цзіна, засновника пекінської сіоністської церкви, та дозволив йому виїхати до родини у Сполучені Штати. Езру Цзіна разом з іншими членами церкви затримали під час масштабної кампанії проти християн минулого року, звинувативши у незаконному використанні інформаційних мереж. Його справу Дональд Трамп порушив під час травневих переговорів із Сі Цзіньпіном, а китайська влада представила його звільнення як «жест доброї волі з нагоди Дня незалежності». Водночас постає питання, що саме Пекін очікує отримати у відповідь на цей «жест». Тайвань досі чекає на схвалення останнього пакета американської військової допомоги вартістю 14 мільярдів доларів, який після травневого саміту Трамп назвав «чудовим важелем у переговорах».
Езра Цзін заснував сіоністську церкву у 2007 році. Вона належить до китайських підпільних церков, загальну кількість вірян яких оцінюють у десятки мільйонів. Хоча Конституція Китаю формально гарантує свободу віросповідання, легально можуть діяти лише офіційно схвалені релігійні організації, які перебувають під жорстким контролем Комуністичної партії Китаю через систему Єдиного фронту. Після приходу до влади Сі Цзіньпіна Пекін ще більше посилив репресивну політику щодо віруючих: у храмах встановлюють системи відеоспостереження, закривають місця богослужінь, замінюють релігійну символіку партійною та заарештовують церковних діячів. Тож, попри звільнення Езри Цзіна в межах спроб покращити відносини зі Сполученими Штатами, чимало інших, менш відомих членів підпільних церков і надалі залишаються за ґратами.
Джерела:
The Guardian: Founder of prominent underground church released from prison in China
Freedom House: Political Prisoner Spotlight: The Struggle for Pastor Ezra Jin’s Freedom in China
Спільні китайсько-російські військові навчання та симуляція запуску балістичних ракет з підводних човнів
Минулого тижня Китай провів випробувальний запуск балістичної ракети з атомного підводного човна. Ракета з навчальною бойовою частиною вразила заздалегідь визначену ціль у міжнародних водах Тихого океану. За наявною інформацією, запуск здійснили з акваторії Південнокитайського моря — регіону, на який уряд КНР претендує всупереч міжнародному праву та який незаконно мілітаризує. Пекін пояснює запуск ракети як частину щорічних навчань Військово-морських сил Народно-визвольної армії Китаю. Водночас цей крок викликав занепокоєння на Тайвані, у Японії, а також в Австралії та Новій Зеландії, адже подібні навчання, особливо їхнє публічне анонсування, є доволі нетиповими. Хоча запуск здійснила лише Народно-визвольна армія Китаю, йому передували спільні китайсько-російські військово-морські навчання, під час яких сторони відпрацьовували сценарій порятунку підводного човна, що зазнав нападу.
Із 2003 року Китай і Росія регулярно проводять спільні військові навчання. За цей час відбулося щонайменше 155 таких маневрів, а після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну їхня інтенсивність суттєво зросла. Новітні документи також свідчать про спільне планування військових технологій, дослідницьких програм і сценаріїв атак на західну інфраструктуру, зокрема про вивчення способів протидії супутниковій системі Starlink. Обидві країни мають що запропонувати одна одній: Китай може ділитися з Росією напрацюваннями у сфері найсучасніших військових технологій, тоді як Росія має бойовий досвід, якого китайській армії наразі бракує. Водночас саме Китай значно зміцнює свої глобальні позиції завдяки цьому партнерству, тоді як Росія дедалі більше опиняється в залежному становищі. Китайсько-російські відносини суттєво впливають на сучасну геополітичну ситуацію та демонструють, що безпека євроатлантичного простору нерозривно пов’язана з подіями в Індо-Тихоокеанському регіоні. Так само довготривалий мир у Європі неможливий без співпраці з демократичними партнерами у Східній Азії — і навпаки.
Джерела:
Der Spiegel: Investigation Reveals Deep Military Cooperation between Russia and China
The Insider: Shooting Starlink: The “no limits” partnership between Russia and China is taking aim at Elon Musk
AP: What to know about China’s rare ballistic missile test and why it raises concerns
Ще один випадок транснаціональних репресій?
Японського журналіста та політичного коментатора Акіо Яйту 6 липня у тайванському місті Тайчжун атакував громадянин КНР, який має статус постійного резидента Гонконгу. Напад стався після лекції, присвяченої питанням безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Невдовзі після цього нападника затримали під час спроби залишити Тайвань. За даними поліції, атаці, ймовірно, передувало стеження за потерпілим. Тайванські правоохоронці розслідують справу, зокрема як можливий прояв транснаціональних репресій, і перевіряють, чи діяв нападник за вказівкою іншої особи або у зв’язку з діяльністю китайських мереж впливу. Водночас прямих доказів причетності китайської держави наразі не встановлено.
Пекін ухвалює законодавство, яке розширює екстериторіальну дію китайського права та має легітимізувати застосування його норм щодо осіб китайського походження, які проживають за кордоном, а в окремих випадках і щодо іноземних громадян. Тому напад на Акіо Яйту вписується у ширшу дискусію про прагнення Китаю поширювати свій вплив далеко за межі власної території. Одним із найвідоміших прикладів такої діяльності є так звані закордонні поліцейські дільниці, функціонування яких було задокументовано, зокрема, й у Чехії.
Джерела:
Focus Taiwan: Man who allegedly attacked Taiwan-based Japanese commentator detained