Повторення тих самих помилок
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка в Нью-Йорку зустрівся зі своїм китайським колегою Ван Ї під час засідання Ради Безпеки ООН, у якій наразі головує Китай. Обидва міністри обговорили «нормалізацію» чесько-китайських відносин, китайського громадянина, затриманого в Чехії за підозрою у шпигунстві, а також чесько-тайванські відносини. Тим часом голова Сенату Чеської Республіки Мілош Вистрчіл готується до поїздки на Тайвань, куди разом із делегацією з тридцяти підприємців та представників академічної й культурної сфер вирушить регулярним авіарейсом, оскільки уряд Андрея Бабіша відмовився надати йому урядовий літак. Водночас із Тайваню повернулася німецька делегація на чолі з депутатом Бундестагу Тіллем Штеффеном. Мета візиту — підкреслити, що відносини між Тайванем та іншими демократичними державами не повинні залежати від «третьої сторони», а також продемонструвати намір Німеччини активніше підтримувати Тайвань в умовах, коли обидві країни стикаються з проблемами, пов’язаними з агресивними режимами у своєму оточенні, та не можуть повністю покладатися на підтримку Сполучених Штатів.
Прем’єр-міністр Андрей Бабіш критикує відносини Чехії з Тайванем і стверджує, що попередній уряд через них завдав шкоди інтересам чеських підприємців у Китаї, хоча насправді чеський експорт до КНР за час його роботи зріс. Мацінка ж закликає до повернення «нормальних» відносин із Китаєм і заявляє, що «на Тайвань ніхто не їздить». Водночас Чехія змогла вибудувати на Тайвані сильні позиції, а сам Тайвань нині є четвертим за значенням іноземним інвестором у Чехії за кількістю створених робочих місць. Більш того, Чехія вже мала досвід побудови дружніх відносин із Китаєм за часів каденції Мілоша Земана. Попри безпрецедентну політичну підтримку з боку президента, діяльність у Китаї завершилася невдачею навіть для компанії PPF Петра Келлнера. У той же часКитай так і не реалізував у Чехії обіцяні інвестиції, а діяльність його «флагмана», а саме компанії CEFC, завершилася крахом. Таким чином, нинішній уряд ризикує послабити відносини з Тайванем саме в той момент, коли дедалі більше європейських держав усвідомлюють значення острова та прагнуть поглиблювати з ним як політичну, так і економічну співпрацю.
Джерела:
Focus Taiwan: Taiwan-German exchanges not to be affected by ‘third parties’: German MP
Закулісна дипломатія Пекіна на Близькому Сході
На початку тижня прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф і начальник штабу пакистанської армії Асім Мунір зустрілися в Пекіні з вищим керівництвом Китаю — генеральним секретарем Сі Цзіньпіном, прем’єром Лі Цяном та міністром закордонних справ Ван Ї. Переговори відбулися на тлі триваючих мирних консультацій між Вашингтоном і Тегераном, у яких поряд із Катаром бере участь і Пакистан. Китай уже тривалий час підтримує роль Ісламабада як посередника: Сі відзначив Пакистан за «взяття на себе відповідальності», а Ван Ї назвав його «компетентним посередником, якому довіряють усі залучені сторони». Співпраця двох країн у цьому напрямі триває вже давно: досягненню квітневої угоди про припинення вогню, укладеної за посередництва Пакистану, сприяв і Китай, який тоді закликав Іран до більшої «гнучкості та деескалації напруженості» та спільно з Пакистаном представив п’ятипунктний мирний план. Така модель дозволяє Пекіну відігравати важливу закулісну роль, не беручи безпосередню участь у переговорному процесі. За останні роки Китай уже досяг низки дипломатичних успіхів на Близькому Сході, зокрема у сприянні нормалізації відносин між Іраном і Саудівською Аравією, а також під час посередництва в укладенні угоди між палестинськими фракціями.
Окрім дипломатичної діяльності, Китай відіграє в нинішньому конфлікті й іншу роль. Витоки комерційних контрактів з Об’єднаних Арабських Еміратів та суднові реєстри свідчать, що наприкінці 2025 року Корпус вартових ісламської революції отримав китайські супутникові комунікаційні технології військового призначення через компанію, зареєстровану в ОАЕ. Водночас ЗМІ раніше повідомляли, що Китай надав Ірану комерційний розвідувальний супутник, який використовується для високоточного наведення на американські військові об’єкти на Близькому Сході. Крім того, Пекін постачає Тегерану хімічні речовини, які можуть застосовуватися для виробництва палива для балістичних ракет.
Джерела:
Ministerstvo zahraničí ČLR: 习近平会见巴基斯坦总理夏巴兹
ASPI: Helping Iran, China is a party in the war
Foreign Policy: Pakistan Walks a Tightrope on Iran
Новий прорив у китайських технологіях?
Китайська компанія Huawei представила нову концепцію розвитку мікрочипів під назвою «Tau Scaling Law», яка покликана замінити так званий закон Мура та допомогти обійти технологічні обмеження, спричинені американськими санкціями. Згідно з планами компанії, до 2031 року вона має намір досягти виробництва чипів із щільністю транзисторів, еквівалентною технологічному процесу 1,4 нм. Наприкінці десятиліття саме такі чипи, за прогнозами, становитимуть найсучасніший рівень виробництва тайванської компанії TSMC, яка нині є світовим лідером у сфері передових напівпровідників.
За словами Huawei, нова технологія ґрунтується на скороченні часу передавання інформації між окремими транзисторами та зменшенні довжини внутрішніх з’єднань усередині чипа без необхідності подальшого зменшення розмірів самих транзисторів. Це означає, що для підвищення продуктивності мікросхем китайська компанія потенційно не потребуватиме літографічного обладнання, яке використовує екстремальне ультрафіолетове випромінювання (EUV). Таке обладнання на сьогодні виробляє виключно нідерландська компанія ASML, якій через американські санкції заборонено експортувати його до Китаю. Саме ці обмеження залишаються однією з головних перешкод для технологічного розвитку КНР та її суперництва із Заходом у сфері напівпровідників.
Джерела:
Reuters: China’s Huawei reveals chip design breakthrough amid US sanctions
Bloomberg: Chinese Chip Stocks Rise in Hong Kong on Hopes for Huawei Tech
Унікальний китайський експеримент у космосі
Два тижні тому в межах місії з постачання вантажів на китайську космічну станцію «Тяньгун» було доставлено «штучні людські ембріони». Протягом п’яти днів члени екіпажу проводили на них експерименти, спрямовані на вивчення впливу мікрогравітації на їхній розвиток. Після завершення дослідження ембріони буде заморожено, повернуто на Землю та порівняно зі зразками, які пройшли аналогічний експеримент в умовах звичайної земної гравітації. Це перше дослідження такого типу, яке має потенціал суттєво поглибити розуміння процесів людського розмноження за межами Землі. Задля уникнення етичних суперечностей у дослідженні використовувалися лише людські стовбурові клітини, з яких не може розвинутися повноцінний плід.
Дослідження розмноження поза межами земної атмосфери має ключове значення для майбутньої колонізації Місяця та Марса. У цьому напрямі Китай демонструє вражаючі амбіції: країна планує висадити людину на Місяць і до 2035 року ввести в експлуатацію Міжнародну місячну дослідницьку станцію (ILRS). Проєкт очолює КНР, однак у ньому також беруть участь ще 12 держав, у тому числі й Росія. У своїй фінальній конфігурації (орієнтовно до 2050 року) ILRS має стати постійно населеною базою, що включатиме підземне місто та інфраструктуру для майбутніх польотів на Марс. Подібні цілі переслідують і Сполучені Штати в межах своєї місячної програми NASA Artemis.
Джерела:
CCTV: 中国空间站首次人类“人工胚胎”实验进展顺利
Live Science: China launches ‘human artificial embryos’ to space in bid to see whether reproduction is possible off-world
NASA: NASA Strengthens Artemis: Adds Mission, Refines Overall Architecture