Зміна “погоди” в Угорщині
Минулого тижня Європа уважно стежила за парламентськими виборами в Угорщині, які поклали край уряду Віктора Орбана після 16 років правління після переконливої перемоги партії «Тиса» Петера Мад’яра. Лише час покаже, скільки змін принесе новий уряд, але Мад’яр давно декларує мету покращення відносин з ЄС, і, ймовірно, відбудеться зрушення у відносинах з Китаєм. Для Орбана Угорщина за його правління була найсильнішим партнером Китаю у Союзі, а два роки тому країни навіть стали «всепогодними партнерами».
Їхнє партнерство було передусім політичним, для Китаю воно було важливим головним чином через підрив Угорщиною єдності ЄС. У цьому плані позиція Мад’яра, ймовірно, зміниться в результаті покращення відносин з Брюсселем. Китай інвестує в заводи з виробництва електромобілів та акумуляторів в Угорщині, що належать BYD та CATL, які новий уряд точно не закриє, але, ймовірно, уважніше розгляне їхні умови: представники партії «Тиса» раніше висловлювали сумніви щодо того, чи відповідають ці інвестиції угорським інтересам. Партія переважно згадує прагматизм у своєму підході до Китаю, і відносини між двома країнами, ймовірно, будуть на рівні з рештою європейських держав, які здебільшого намагаються підтримувати торговельні відносини з КНР без надмірних політичних жестів. Іспанія зараз прагне зайняти вакантну посаду найближчого союзника Пекіна в ЄС, а прем’єр-міністр Педро Санчес відвідав Китай вчетверте за три роки цього тижня і є найголоснішим прихильником європейсько-китайських відносин серед європейських лідерів.
Джерела:
Euronews: Péter Magyar walks line between Brussels and Beijing on China trade
Guancha: 美俄欧暗自较劲下匈牙利“变天”，毛焦尔将带领匈牙利走向何方？
Politico: China’s Xi recognizes Spain’s Sánchez as key interlocutor between Beijing and the EU
Мирні діалоги призводять до подальшого військового залякування
Минулого тижня голова опозиційної партії Гоміньдан на Тайвані Чен Лівень відвідав Китайську Народну Республіку та зустрівся з генеральним секретарем Центрального комітету КПК Сі Цзіньпіном. З цієї нагоди китайські ЗМІ повідомили, що уряд у Пекіні послабить правила подорожей між Тайванем та Китаєм, відновить деякі прямі рейси та дозволить імпорт не лише окремих тайванських сільськогосподарських культур, а й культурних продуктів (якщо вони не є ідеологічно «неприйнятними»).
Цю новину підхопили багато західних ЗМІ, не звертаючи уваги на той факт, що навіть під час «миротворчої місії» голови Китай продовжував надсилати військові літаки та судна до околиць Тайваню. Ця діяльність досягла свого піку в п’ятницю, коли Чен зустрівся із Сі Цзіньпіном. Президент, можливо, домоглася того, щоб тайванці могли експортувати рибу та ананаси до КНР, але військове залякування не припинилося навіть тоді, коли вона з ентузіазмом повторювала пропагандистські гасла слідом за Сі Цзіньпіном у Домі народних зборів.
Джерела:
Reuters: China offers incentives to Taiwan following opposition leader’s visit
Liberty Times: 鄭麗文訪中喊「和平之旅」又被打臉 中共突宣布今黃海實彈射擊
The Diplomat: The Domestic Politics of Cheng Li-wun’s China Trip
Sinopsis: Historie Tchaj-wanu a konceptu jedné Číny
Taipei Times: CCP using ‘carrot and stick’ strategy: experts
Дипломатичний марафон у Пекіні
Поки Сполучені Штати чинять тиск на Іран, блокуючи його порти, Пекін останніми днями став дипломатичним перехрестям. Сі Цзіньпін зустрівся з кронпринцем Абу-Дабі, де представив свою пропозицію з чотирьох пунктів щодо сприяння миру на Близькому Сході, наголосивши, серед іншого, на необхідності дотримуватися міжнародного права та уникати «закону джунглів». Він також обговорив тіснішу стратегічну співпрацю з міністром закордонних справ Росії Лавровим; Лавров заявив, що Росія може допомогти «компенсувати» енергетичний дефіцит Пекіна. Цього тижня до гостей Генерального секретаря приєдналися інші державні діячі, зокрема прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес та президент В’єтнаму То Лам.
Минулого тижня розвідувальні служби США, як повідомляється, отримали інформацію про те, що Китай планує постачати Ірану зенітні ракети. Як і Росія, КНР давно постачає Ірану компоненти подвійного призначення, такі як ті, що використовуються в безпілотниках, але в обох випадках уникала прямих поставок зброї. Пекін рішуче заперечує цей крок, а пізніше Дональд Трамп заявив, що Китай погодився не постачати зброю. Незважаючи на інтенсивну дипломатію, реакція Китаю на війну на Близькому Сході поки що була стриманою, хоча конфлікт також вплинув на нього. Запаси нафти скорочуються, інфляція, зумовлена витратами, стискає прибутки компаній, а блокада США порушує ланцюги поставок. Такий стриманий підхід був типовим для Китаю з тих пір, як він кілька років тому відмовився від своєї так званої стратегії «воїна-вовка». Він здебільшого намагається підтримувати імідж нейтральної, стабільної та раціональної держави, яка виступає партнером у справі миру. Здається, це певною мірою працює: окрім візитів до Пекіна низки світових лідерів, Китай минулого року обігнав Сполучені Штати на п’ять відсоткових пунктів у світових рейтингах популярності.
Джерела:
Foreign Policy: On Iran, China Softens Its Approach
Xinhua: 习近平会见阿联酋阿布扎比王储哈立德
Xinhua: 习近平会见俄罗斯外长拉夫罗夫
New York Times: U.S. Intelligence Shows China Taking a More Active Role in Iran War
Зустріч товаришів у Пхеньяні
Міністр закордонних справ Китаю Ван І також не сидить склавши руки на дипломатичній ниві. Минулого тижня він відвідав Північну Корею, де зустрівся з місцевим диктатором Кім Чен Ином. Сторони обмінялися низкою компліментів та закликали до зміцнення взаємної співпраці та комунікації. Кім також висловив підтримку внутрішній та зовнішній політиці Китаю, включаючи «реалізацію його територіальної цілісності» на основі принципу одного Китаю, маючи на увазі Тайвань. Незважаючи на дружній тон, корейська сторона у своїй офіційній заяві використала не найнайтепліші формулювання – вона зберігає їх для Москви, свого нового ключового партнера.
Хоча Пекін та Пхеньян пов’язані договором про взаємну співпрацю та оборону, їхні стосунки не безпроблемні. КНДР є важливою буферною зоною для Китаю, але непередбачуваність Кіма іноді шкодить його інтересам. Пхеньян наразі посилює військові провокації на Корейському півострові, ймовірно, у відповідь на агресію Трампа. Але провокації Кіма спонукають Японію та Південну Корею зміцнювати власні збройні сили та зміцнювати відносини зі США, що ускладнює зусилля Китаю щодо домінування у Східній Азії. КНР традиційно експлуатувала залежність КНДР від взаємної торгівлі та навіть підтримувала міжнародні санкції, запроваджені проти неї у 2022 році. Однак Кім мав можливість хоча б частково позбутися залежності від Пекіна, коли військово підтримав Росію проти України. Натомість Росія готова надати Пхеньяну технології, якими КНР відмовляється з нею ділитися. Теплі слова Ван І свідчать про зусилля КНР повернути КНДР на свою сторону, але відносини між віссю Москва-Пекін-Пхеньян залишаються складними та позначеними взаємними суперечностями.
Джерела:
The Diplomat: Why Did Wang Yi Go to North Korea? China’s 3 Strategic Calculations
MFA: 朝鲜最高领导人金正恩会见王毅
KCNA: Respected Comrade Kim Jong Un meets Chinese foreign minister
FRS: China and North Korea: evolving dynamics since the outbreak of the war in Ukraine