Трамп і Сі в Пусані: торговельні угоди, мовчання щодо Тайваню
У четвер на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співтовариства (APEC) у південнокорейському Пусані відбулася перша зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна з 2019 року. Її метою було пом’якшити торговельну та технологічну напруженість між Вашингтоном і Пекіном, що зростала останніми місяцями. Після переговорів Трамп назвав розмови «чудовими» та оцінив їх на «12 балів із 10». За його словами, Китай погодився на рік скасувати обмеження на експорт рідкоземельних металів, а також активніше боротися з експортом прекурсорів для виробництва фентанілу, що США оцінили зниженням відповідних мит із 57 до 47 %. Також обговорювали експортний контроль на напівпровідники, зокрема на чипи Nvidia, хоча без згадки про новітні моделі Blackwell. Трамп водночас підтвердив, що планує відвідати Китай навесні наступного року, тоді як Сі, можливо, здійснить візит до США згодом.
У ході дискусій порушувалася і тема війни в Україні, у якій Трамп хотів би разом із Китаєм “шукати шлях до припинення конфлікту”. Однак його спроба залучити Сі Цзіньпіна на свій бік виглядає наївною, адже Пекін і надалі залишається одним із головних покупців російської нафти та постачальником ключових технологій, що використовуються у російському військово-промисловому комплексі. Попри це, Україна все ж обговорювалася — на відміну від повністю проігнорованого Тайваню, що можна розцінювати як символічну поступку з боку Вашингтона. Таким чином, Пекіну не довелося виправдовувати свою зростаючу військову присутність в регіоні та амбіції “об’єднати Тайвань із КНР усіма доступними засобами”. У Тайбеї вже тривалий час побоюються, що її можуть використати як розмінну карту у торговельних переговорах між Вашингтоном і Пекіном.
Джерела:
Vláda ČLR: 习近平同美国总统特朗普在釜山举行会晤
The Guardian: Five key takeaways from Donald Trump’s meeting with Xi Jinping
Reuters: Trump-Xi ‘amazing’ summit brings tactical truce, not major reset
Focus Taiwan: Taiwan issue not mentioned in meeting with Xi: Trump
АСЕАН боїться Трампа, Пекін бачить можливість
Пекін і держави-члени Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у вівторок поглибили свою угоду про вільну торгівлю. Підписання відбулося на саміті 11-членної асоціації з КНР у Малайзії. Нова угода, що отримала назву CAFTA 3.0, доповнює попередні домовленості про усунення торговельних бар’єрів і розширює співпрацю у нових секторах, таких як зелена та цифрова економіка. Китай залишається найбільшим торговельним партнером АСЕАН із 2009 року. З моменту укладення першої угоди у 2002 році їхня взаємна торгівля зросла майже у 18 разів — до 982 мільярдів доларів США (приблизно 20,5 трильйона крон).
Хоча Сполучені Штати також є одним із головних торговельних партнерів АСЕАН, після запровадження Трампом високих тарифів у період так званого «Дня визволення» асоціація намагається зменшити залежність від американського ринку. Попри те, що США згодом поступово послабили більшість тарифів, невизначеність щодо їхньої надійності ймовірно стоїть за активізацією торговельної дипломатії АСЕАН. У травні організація провела перший саміт із країнами Перської затоки, а цього тижня — першу за п’ять років зустріч найбільшого у світі торговельного партнерства RCEP, яке об’єднує АСЕАН, КНР та інші країни. Пекін, який використовує американський протекціонізм для розширення свого впливу в регіоні, взяв участь у обох заходах. Риторика Китаю під час підписання CAFTA 3.0 наголошує на необхідності економічної відкритості та співпраці й відкидає будь-яке зовнішнє втручання у справи Азії. КНР позиціонує себе як прихильника вільної торгівлі, хоча протягом десятиліть свідомо розвиває меркантилізм і, за потреби, чинить тиск на торговельних партнерів (наприклад, через обмеження на експорт рідкісноземельних елементів). Однак на тлі дріб’язковості, з якою Трамп цього тижня запровадив нові тарифи проти Канади через політичну рекламу, наратив Пекіна, схоже, знаходить благодатний ґрунт.
Zdroje:
Diplomat: ASEAN, China Upgrade Free Trade Agreement
Gov.cn: 李强在第28次东盟与中日韩领导人会议上的讲话(全文)
Reuters: China and ASEAN, hit by US tariffs, sign upgraded free trade pact
П’ятирічний план соціалістичної модернізації
Напередодні зустрічі між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном Центральний комітет Комуністичної партії Китаю оприлюднив подробиці нового п’ятирічного плану на 2026–2030 роки. Ці «рекомендації щодо формулювання п’ятирічного плану», адресовані генеральному секретарю, окреслюють ширший контекст і стратегію нової п’ятирічки, хоча точні деталі й цифри буде представлено лише у березні — під час офіційного затвердження плану парламентом.
План сконцентрований на створенні умов для завершення “соціалістичної модернізації” до 2035 року, коли Китай має за рівнем ВВП на душу населення зрівнятися із країнами середнього рівня розвитку. Досягненню цих цілей мають сприяти і сприятливі зовнішні умови, адже нинішні турбулентні глобальні процеси приносять “зміни, яких світ не бачив сто років”. План приділяє головну увагу технологічному розвитку та самодостатності. Розвиток напівпровідників, штучного інтелекту та передових досліджень розглядається як ключовий інструмент для зменшення залежності від іноземних постачальників і підсилення внутрішнього споживання. Одночасно документ створює рамки для поглиблення взаємозв’язку між цивільним і військовим секторами — внутрішня інноваційна екосистема має бути спроектована так, щоб могла якнайшвидше слугувати і оборонним потребам, тим самим посилюючи стратегічну перевагу Китаю в його суперництві зі США.
Джерела:
Xinhua: 中共中央关于制定国民经济和社会发展第十五个五年规划的建议
The Diplomat: How China’s Coming 15th Five-Year Plan Will Reshape Military Innovation
Криза чіпів
Європейська автомобільна промисловість нині переживає серйозну кризу. Два тижні тому уряд Нідерландів взяв під контроль напівпровідникову компанію Nexperia, яка належить китайській корпорації Wingtech. Цей рішучий крок, здійснений на підставі закону часів холодної війни, був мотивований «терміновими сигналами про серйозні управлінські недоліки», що могли поставити під загрозу доступність чипів, вироблених компанією, у разі надзвичайної ситуації. Пекін різко відреагував — обмежив експорт продукції з китайських підрозділів Nexperia, звідки надходить більшість виробів компанії.
Від виробництва чипів Nexperia залежить більшість європейських автовиробників, а потенційні проблеми вже повідомляють компанії в Японії, Південній Кореї та інших країнах. Нова чипова криза в автомобільній галузі може стати порівнянною з кризою часів пандемії COVID-19, коли було серйозно порушено глобальні ланцюги постачання. Відтоді Європа намагається зміцнити власну виробничу інфраструктуру, зокрема будівництвом заводу компанії TSMC у Дрездені, однак поточна ситуація показує, що її вразливість залишається значною. Нині ЄС очікують напружені переговори з Пекіном, які, ймовірно, вимагатимуть певних поступок — наприклад, у сфері мит на китайські електромобілі або в питанні обмеження експорту ключових літографічних машин нідерландської компанії ASML.
Джерела:
Euronews: Netherlands invokes rare emergency law to take charge of Chinese chipmaker
Bloomberg: Global Carmakers Brace for Production Cuts on Chip Shortage
Давайте перепишемо історію!
Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників, тобто так званий «штампований» парламент, який формально затверджує рішення Компартії Китаю, 24 жовтня ухвалив рішення, що наступного дня, тобто 25 жовтня, Китайська Народна Республіка буде щороку відзначати як “День повернення Тайваню Китаю”.
Саме цього дня у 1945 році представники американських сил на Далекому Сході передали управління Тайванем, який тоді був японською колонією, партії Гоміньдан. Тепер же Китайська Народна Республіка, створена у 1949 році, має намір святкувати цей день як відновлення свого суверенітету над Тайванем — всупереч міжнародному праву та здоровому глузду. Це ще одна з численних ініціатив, спрямованих на перекручення факту, що КНР ніколи не керувала Тайванем.
Друга світова війна на Далекому Сході почалася у 1937 році з вторгнення Японії до Китаю, яким тоді керував Гоміньдан на чолі з Чан Кайші. Поки Гоміньдан ніс основний тягар війни, збройні сили Компартії Китаю вели партизанську війну — не лише проти японців, а й проти законного уряду Гоміньдану. Фактичним переможцем війни на Далекому Сході стали Сполучені Штати, які забезпечили передачу управління Тайванем уряду Китайської Республіки Чан Кайші. Однак виснажений війною Гоміньдан у громадянській війні з КПК зазнав поразки й у 1949 році відступив саме на Тайвань, тоді як Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки. Через подальші політичні обставини питання міжнародно-правового статусу Тайваню так і не було врегульоване — з 1949 року він фактично функціонує як окрема держава, однак нечітка позиція міжнародного права дає КНР широкі можливості для перекручування історії та просування власної пропаганди.
Це має цілком практичні наслідки. Наприклад, минулого року КНР переконала уряд Австрії, що якщо Тайвань не є державою, то Австрія не повинна визнавати тайванські водійські права. Австрійська влада як єдина в ЄС тихо прийняла це рішення, через що багато тайванських громадян навіть не знали, що раптом стали “нелегальними водіями”. Однак на початку цього тижня уряд Австрії скасував своє попереднє рішення, і громадяни Тайваню знову можуть користуватися своїми водійськими правами на території усього Європейського Союзу.
Джерела:
中共广东省委统一战线工作部: 全国人大常委会通过决定 将10月25日设立为台湾光复纪念日
Yahoo: 去年遭認無效！奧地利終於承認台灣國際駕照