Важливі річниці
1 липня Комуністична партія Китаю відзначила 104-ту річницю свого заснування. Спочатку це був інтелектуальний гурток у Пекінському університеті, що налічував близько 60 осіб, проте під керівництвом радників з СРСР він швидко зростав і переміг над законним республіканським урядом у громадянській війні. Згодом, у 1949 році, Комуністична партія на чолі з Цао Цзедуном оголосила про заснування Китайської Народної Республіки. Під її керівництвом у новій державі під час збройних зіткнень, політичних репресій, етнічних чисток і навіть під час штучного голоду, за офіційними даними, загинуло щонайменше 35 мільйонів громадян Китаю, хоча деякі оцінки говорять, що кількість жертв могла зрости до ста мільйонів. З 2012 року посаду Генерального секретаря Комуністичної партії Китаю обіймає Сі Цзіньпін. Під його керівництвом щороку в межах антикорупційної кампанії щорічно переслідується понад півмільйона членів партії. Водночас також значно посилилися репресії щодо етнічних та релігійних меншин. Наприклад, три мільйони в’язнів уйгурського походження пройшли через концентраційні табори у Східному Туркестані (провінція Сіньцзян), з яких близько 1,8 мільйона досі перебувають за ґратами (у Китаї проживає майже 12 мільйонів уйгурів).
Закон про національну безпеку, яким Комуністична партія Китаю остаточно позбавила Гонконг останніх залишків автономії, громадянських і політичних свобод, також відзначив свою п’яту річницю 30 червня. Гонконг був однією з британських колоній, але 1 липня 1997 року, у річницю заснування Комуністичної партії Китаю, Велика Британія передала його Китайській Народній Республіці. У 1984 році дві країни спільно підписали спільну декларацію, яка мала гарантувати Гонконгу широку автономію протягом наступних п’ятдесяти років, але ці зобов’язання проіснували ледве половину цього часу.
Джерела:
Sinopsis: Dějiny Komunistické strany Číny v datech I.
University of Hawaii: China`s Bloody Century
RFA: Expert Says 1.8 Million Uyghurs, Muslim Minorities Held in Xinjiang’s Internment Camps
Sinopsis: Čínská lidová republika – politický systém
Sinopsis: Hongkong
Далай-лама визначає умови свого переродження, кидаючи виклик Китаю
6 липня 14-го Далай-лама, Тензін Ґʼяцо, відзначає важливу дату – своє 90-річчя. Під час святкувань, що проходять у Дхарамсалі (Індія), на які прибули прихильники Тибету з усього світу, Далай-лама зробив важливу заяву, підтверджуючи продовження існування інституції Далай-лами. Водночас він наголосив, що єдиним легітимним органом, що буде визнавати його майбутнє переродження, є Фонд Гаден Пходранг, який опікується майном та духовною спадщиною лінії Далай-лами. Було також наголошено на тому, що жодна інша влада не має права втручатися в це питання.
Ця заява є відповіддю на давні спроби Пекіна контролювати тибетський буддизм та його глобальний вплив. У 1995 році тоді шестирічний 11-й Панчен-лама був викрадений китайською владою , а замість нього був встановлений власний адепт на другу за величиною посаду в ієрархії після Далай-лами. У 2007 році був ухвалений нормативний акт «Заходи щодо управління реінкарнаціями живих Будд у тибетському буддизмі», що ще більше посилив державне втручання у релігійні справи країни. Заява Далай-лами пролунала на тлі ширшої політики Китаю щодо Тибету, яка включає посилену мілітаризацію регіону, масштабний видобуток корисних копалин та реалізацію стратегічних інфраструктурних проектів, зокрема спорудження гігантських дамб на міжнародних річках. Глибший аналіз проблеми спадкоємності Далай-лами та її геополітичного значення представлено в нещодавній доповіді дослідниці Кейт Сондерс, оприлюдненій у рамках проєкту Sinopsis.
Джерела:
Dalai Lama: Statement Affirming the Continuation of the Institution of Dalai Lama
Sinopsis: Konečné řešení otázky převtělování v tibetském buddhismu
Sinopsis: Sacred Authority and State Power: The Future of the Dalai Lama Institution in a Global Context
Китайські дипломати – як діють, так і провокують
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї цього тижня відвідає ЄС і зустрінеться з головою зовнішньої політики ЄС Каєю Каллас. Вони, ймовірно, обговорять торговельні відносини, а також роль КНР у війні в Україні. На тлі зростаючої геополітичної напруги та непередбачуваної зовнішньої політики Дональда Трампа, Пекін намагається позиціонувати відносини з ЄС як «якір стабільності» у світі, де «процвітають протекціонізм, односторонність та цькування [слабших держав]». Подібна риторика МЗС КНР свідчить про прагнення Пекіна використати жорстку позицію Вашингтона для ослаблення трансатлантичних зв’язків, позиціонуючи себе як більш прагматичного і передбачуваного партнера. Водночас з’являються обережні ознаки зусиль щодо деескалації торговельної війни з боку США та КНР. Минулого тижня Дональд Трамп заявив про намір досягти нової торговельної угоди з Китаєм, не розкриваючи деталей. У відповідь китайська сторона висловила готовність укласти домовленості щодо експорту стратегічних металів до США. ЗМІ повідомляють, що Трамп також прагне очолити бізнес-делегацію до Китаю та запросити Сі Цзіньпіна на саміт ООН у Нью-Йорку.
Утім, щодо Тайваню Пекін демонструє значно менш дипломатичну позицію в Європі. Так, військова розвідка Чеської Республіки нещодавно оприлюднила деталі інциденту, пов’язаного з візитом віце-президентки Тайваню Сяо Мейцінь (Сяо Бікхім) до Праги, що відбувся торік на запрошення проєкту Sinopsis. Під час її перебування в Чехії дипломати військового відділу посольства КНР стежили за нею, а один із них, маневруючи автомобілем поблизу кортежу під охороною, ледь не спричинив ДТП. За даними чеської розвідки, Китай також готував інсценовану аварію з метою залякування, однак ця провокація так і не була реалізована. Через відкриту підтримку Тайваню Чехія все частіше стає мішенню китайських розвідувальних операцій та кібератак. Серед зафіксованих інцидентів — атака на сервери Міністерства закордонних справ Чехії, а також переслідування представників тайванського стенду на Празькому книжковому фестивалі «Світ книги» з боку відвідувачів, пов’язаних із КНР.
Джерела:
France24 – China seeks closer Europe ties to counter the US in a ‘volatile’ world
AA –China says it has ‘no information’ on plans to invite Trump to Beijing military parade
Nikkei Asia – Trump envisions China trip with dozens of CEOs
iRozhlas – Čínský nátlak na Světě knihy. Žena fotila lidi v tchajwanském stánku, žádala i odstranění vlaječek
Seznam Zprávy – Kyberútok na Ministerstvo zahraničí. Proč se Číně hodí vidět do zákulisí
ВООЗ не може виключити лабораторне походження Covid-19, але Китай не оприлюднить ключову інформацію
У звіті від 27 червня 2025 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що, попри ймовірну зоонозну передачу вірусу від тварини до людини, гіпотеза про лабораторний витік з Уханьського інституту вірусології залишається цілком реалістичною версією походження пандемії COVID-19. Науково-консультативна група з питань походження нових патогенів (SAGO) наголосила, що ситуація досі лишається невизначеною через відсутність прозорості з боку Китаю. Зокрема, влада КНР обмежує доступ до ключових даних, таких як генетичні послідовності перших випадків зараження, інформація про тварин, що продавалися на ринках міста Ухань, а також дані про умови в місцевих лабораторіях. Декілька розвідувальних звітів, зокрема американських і німецьких, також вказували на більшу ймовірність саме лабораторного походження вірусу.
Сама ВООЗ вже давно стикається з критикою за надмірну поступливість політичному тиску, зокрема з боку Китаю, під час пандемії. Суперечки навколо розслідування походження вірусу супроводжувалися й іншими суперечливими питаннями, зокрема щодо просування політики «нульового COVID», запровадженої Пекіном. Ця політика передбачала надзвичайно жорсткі локдауни й обмеження, що призвели до масових протестів у кінці 2022 року, після чого заходи були частково скасовані. Прикладом політизації ВООЗ також є тривале виключення Тайваню зі Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (ВАОЗ), незважаючи на його ранні попередження про спалах незвичайного респіраторного захворювання в Китаї — ще за кілька тижнів до офіційної реакції самої ВООЗ. Такі дії не лише ставлять під сумнів неупередженість організації, а й суттєво ускладнюють міжнародну співпрацю в галузі глобальної охорони здоров’я, створюючи передумови для майбутніх криз.
Джерела:
WHO: WHO Scientific advisory group issues report on origins of COVID-19
Sinopsis: Role WHO v dnešní pandemii a vliv Číny ve světě
Sinopsis: Nově zveřejněné dokumenty podporují teorii laboratorního úniku
Sinopsis: Velmocenské zájmy místo ochrany veřejného zdraví
Тема Китаю осторонь
Нещодавній саміт НАТО в Гаазі був переважно сфокусований на темі російської агресії в Україні та необхідності збільшення оборонних бюджетів країн-членів. На відкритті саміту новообраний Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте коротко згадав про Китай, наголосивши на його зростаючій військовій активності. Він заявив, що Китай, поряд з Іраном і Північною Кореєю, сприяє продовженню війни в Україні через постачання товарів подвійного призначення. Утім, у підсумковій декларації саміту згадка про Китай була повністю опущена — попри те, що в минулі роки НАТО визначав КНР як одну з ключових загроз безпеці Альянсу. Цьогорічний документ виявився надзвичайно лаконічним і практично цілком зосередженим на фінансових зобов’язаннях держав-членів щодо оборонних витрат. Такий акцент, ймовірно, є спробою зберегти лояльність Дональда Трампа, який неодноразово погрожував вивести США з альянсу.
Попри те, що зауваження Рютте мали радше периферійний характер, Пекін відреагував жорстко, звинувативши НАТО у поширенні «безпідставної істерії» та використанні безпекової риторики з метою політичного тиску. Китай висловив стурбованість через можливе зростання військової активності НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні та вкотре звинуватив Альянс у підтримці «гегемонії» США. Але Трамп зробив Індо-Тихоокеанський регіон і стримування Китаю ключовим пріоритетом своєї зовнішньої політики. Водночас, на відміну від попередньої адміністрації, він прагнув обмежити присутність європейських союзників США у цьому регіоні, намагаючись тримати Альянс осторонь індо-тихоокеанських справ.
Джерела:
NATO: The Hague Summit Declaration
Newsweek: China Reacts to ‘Massive’ NATO Warning
Global Times: China firmly opposes hypes of NATO Secretary General on China-related topics during NATO Summit